f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Бомбезні. ТОП-ХХІ відкритів у культурі. Кіно

25.12.2016

Автори "Дзеркала тижня" уклали ТОП-ХХІ — список молодих імен, котрі в тій чи іншій сфері прекрасного сприймаються як відкриття 2016 року. У літературі, кіно, театрі, арт-просторі, серйозній музиці.

Деякі молоді й креативні митці, кандидатури яких запропонували критики для підсумкового рейтингу, здавалося б, "відкриті" трохи раніше. Але в 2016-му для багатьох із них були вагомі причини утвердити статус, ім'я, місце під сонцем.

Умовний віковий бар'єр таких відкриттів — трохи за 30.

Важливий критерій — помітна подія в житті митця, яка так чи інакше вплинула не лише на його персональну творчість, а й, у певному сенсі, на українську культуру (в що хочеться свято вірити).

Подаємо перелік молодих митців, пов'язаних із кінематографом, що потрапили до рейтингу.

Роман БОНДАРЧУК.
Шерифи і "Оскар"


Цей кінорежисер трохи старший за своїх колег (у рамках ТОП-XXI). Йому 34. Але саме 2016-го трапилася надважлива творча подія: стрічку Бондарчука "Українські шерифи" висунули від України на здобуття премії "Оскар".

Отже, сам фільм — несподіване відкриття нинішнього українського кінороку.

У стрічці про шерифів із села Стара Збур'ївка режисер розповідає, як люди допомагають одне одному. Виявляється, така допомога приносить зиск і взаємну радість. Сам режисер — із Херсона. Отже, і фільм зняв про рідний край. "Шерифи" — далеко не перша робота Бондарчука. На різних фестивалях відзначено його попередні роботи: "Катерина", "Таксист", "Радуниця", "Поліна".

Ольга КОМАНОВСЬКА.
Ні, я жива


Актриса Івано-Франківського театру імені Івана Франка. В цьому театрі з 2002-го. Органічно влилась у золоте тріо популярного театру (Г.Баранкевич, О.Пасічняк, Н.Левченко) і стала тепер важливою "четвертою сестрою" в колективі й репертуарі галицьких франківців.

Коли вона грала на київських гастролях 2016-го свою відьму Сивілу в "Енеїді", то зал здригався від сміху і захвату. В образі Ольги є щось демонічне й земне — одночасно.

І, очевидно, невипадково кінорежисер Тарас Химич вибрав саме її на головну роль у картині "Жива" (на основі реальної історії часів УПА).

Ця стрічка, на жаль, наштовхнулась у прокаті на певний бойкот із боку українських дистриб'юторів. Втім, образ, створений Ольгою Комановською, вражає. Вона і проживає життя реальної героїні (адже познайомилася з прообразом своєї "живої"), і надає своїй феміні рис символізму, поетичності.

На обличчі її героїні ніби сама доля поставила тавро трагізму, а в її очах віддзеркалює гіркий біль, але… не всепрощення.

Таке обличчя і така файна дівоча постать — справжнє відкриття нового українського кіно.

Микита КУЗЬМЕНКО.
Очі ватри


Один з операторів фільму "Жива ватра". Документальна стрічка офіційно датується 2015-м (прем'єра фільму відбулася ще у 2014 році. — НСКУ). Але, що важливо, отримала приз за операторську роботу 2016-го на Salem Film Fest.

Микита також — оператор відео на пісню Джамали "1944", яке стало, без перебільшення, буремною подією і на Євробаченні, і поза ним.

26-літній кінооператор активно працює над зйомками відеокліпів для зірок. І зізнається, що 2002-го вперше взяв до рук камеру й почав знімати друзів на скейтах.

На думку оператора, спочатку треба навчитися фотографувати, а вже потім — переходити до відео. Шанувальники його робіт відчують особливу символіку у його ж чорно-білих фотоісторіях. А прихильники "Живої ватри" (ця стрічка режисера Остапа Костюка деким уже сприймається за культову) відкриють для себе містичний світ Карпат, власне, справжнього карпатського космосу — в тому числі і завдяки роботі Кузьменка.

Антон ЛОГОВ.
Тіні предків


Один із найцікавіших, але, можливо, не таких розкручених молодих українських художників. Він — філософ. Цьогоріч — його "бенефіс": Логов брав участь у багатьох київських помітних арт-проектах. Про нього заговорили всерйоз, і, сподіваємося, надовго.

Однією з найпомітніших його робіт 2016-го стала масштабна інсталяція "Ватра" в рамках проекту "Тіні забутих предків" у "Мистецькому Арсеналі". Починав він як абстракціоніст, згодом перейшов до інсталяцій. Сам митець в одному з інтерв'ю каже: "Для мене інсталяція — це міжстильовий простір, де я можу виражати себе набагато вільніше ніж у живопису. Це універсальна форма, котра здатна ідеально розкрити ту чи іншу ідею".

Богдан ЮСИПЧУК.
Герой часу


Молодий український актор виразної зовнішності. 28 років. Багато знімається (близько 20 проектів). 2016-го виходить майже на перший план. Це, зокрема, успішний телефільм "Чорна квітка" (володар "Телетріумфу"). А також картина "Чунгул", де в нього головна роль (Денис).

"Чунгул" — український містичний трилер у 3D форматі (режисери Олександр і В'ячеслав Альошечкіни). Герой Богдана через проблеми з авто опиняється в якомусь дивному спустошеному селі Чунгул. І прагне вийти з цієї катавасії — переможцем.

Богдан, за словами дослідників його творчості, активно стверджує себе в сучасному українському кіно — як секс-символ, як селібрітіс, як герой червоних килимів та спортивних залів. Очевидно, попереду в нього нові цікаві пропозиції — як у "героя нового часу". Саме "того" часу, яким він зараз є.

У формуванні ТОП-ХХІ "Дзеркала тижня" брали участь Анастасія Гайшенець, Дмитро Дроздовський, Орест Дрималовський, Ольга Кізлова, Ярослава Кравченко, Ганна Пароваткіна, Євген Стасіневич, Антон Філатов.

За матеріалами "Дзеркала тижня", 17 грудня 2016 року, №48

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»

23 січня, середа, Синій зал КІНОШНІ БУВАЛЬЩИНИ До річниці створення студії «Київнаукфільм»