f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Мазаїка революції»

12.12.2016

Сергій Тримбач

Від 8 грудня 2016 року у прокаті – фільм «Моя бабуся Фані Каплан» режисера Олени Дем’яненко. Про ту жіночку, яка з пістоля стріляла, 1918-го, у Володимира Леніна, нашого улюбленого (в шкільному дитинстві) Ілліча. Ну стріляла, ну було – навіщо сьогодні про це оповідати, навіщо узагалі на щось подібне гроші витрачати? – таке запитання доводилось чути не раз.

Фільм, як на мене, про ілюзії наших пізнань історії, ті самі ілюзії, які запросто збивають цілі народи на манівці (чи ж нам, українцям, цього не знати?). Усталена версія щодо Каплан, закріплена у знаменитому, свого часу, фільмі Михайла Ромма «Ленін у 1918-му році» тут піддається перевірці на факти і версії. Насправді Фані (вона ж Фейга) стала жертвою пристрасної, майже божевільної любові до анархіста, потому есера і вже далі більшовика-чекіста Віктора Гарського. Катерина Молчанова і грає саме це – самозречену любов до чоловіка, який спершу стає винуватцем її 10-літньої каторги, а 1918-го знову підставляє її, запрошуючи на побачення до заводу Міхельсона, де виступав вождь пролетарської революції.

Інша іпостась чоловічої, мужчинської природи локалізована в образі лікаря й водночас брата Леніна Дмитра Ульянова. Відомий режисер Мирослав Слабошпицький у цій ролі акцентує м’якість натури, навіть беззахисність. Він так само самозречено любить Фані – не отримуючи навзаєм нічого. Словом, інтелігент – з породи, яку брат його не шанував. У цьому світі виживають тільки отакі шакалисті, отакі звіроподібні як Гарський (Іван Бровін) чи сам Ленін (у цій ролі російський актор і великий симпатик України Олексій Девотченко, який загинув у Москві за загадкових обставин).

Автори фільму використали одне із свідчень того, як підліток Володя Ульянов виступив у ролі некрасовського діда Мазая, рятуючи під час повені зайців. Ага, тільки кожен заєць отримав від майбутнього дєдушки Леніна по голові... З цього і народжується блискучий фінальний образ – зайці рятуються од новітніх «мазаїв» уплав (насправді у природі зайці не плавають). Мистецька умовність, так, одначе дуже точна і продумана.

Картина про те, як мені видається, що революції (а тероризм є їх складовою) як повені – нищать саму основу життя. Примушуючи нас, людей з нормальною психікою і мораллю, кучкуватись на острівках у надії, що підпливе добрий «дєдушка» і стриб-стриб до нього у човен – і порятовані. Ага, ш-шас!

У кожної революції свій Мазай, який обіцяє вивезти нас на велику і щасливу землю, на молочні ріки і кисільні береги. Та підпливає такий дєдушка і ми вже от-от зробимо стриб-стриб – як хрясь по голові прикладом гвинтівки... Ось же недавно були в нас революції, аж дві, і до нас щоразу пливли наші мазаї...

Не вміємо ми плавати, а доведеться, мабуть, – не в човен дєдушки-революціонера, радетеля народно-заячого щастя, а у воду стрибати. Плавати не вмієте? Так учімося, коли жити хочете. Он же у Олени Дем’яненко зайці попливли, утікаючи від основоположників ленінізму-сталінізму. І вижили, судячи по всьому...

Сергій Тримбач

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ