f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Масові збори. Краудфандінг та українське кіно

19.03.2016

Перемоги і помилки українських кінематографістів, які публічно збирали кошти в мережі.

Надія Заварова, Cultprostir

З кожним днем ​​знімати кіно стає все дорожче. І трапляється, що кінематографісти не служать вірою і правдою якій-небудь великій студії на голлівудських пагорбах, не мають величезних знімальних бюджетів і не можуть залучити до своєї картині якогось іменитого європейського продюсера. Невже все, що їм залишається – окропити сльозами відчаю сценарій, який назавжди залишиться хорошим рецептом смачного пирога, що ніхто так ніколи не приготує?

Краще, звичайно, не сумувати, а згадати мудру пораду Агати Крісті: «Не можеш керувати паровозом? Стань кочегаром!» Тобі не вистачає грошей на зйомку фільмів? Шукай альтернативні джерела фінансування. Спробуй захопити своїм проектом людей, і, напевно, знайдуться бажаючі взяти участь в його реалізації. Краудфандінг – хороший інструмент для того, щоб ваш кінематографічний пиріг все-таки був спечений.

В останні роки творці фільмів все частіше вдаються до допомоги різних краудфандінгових платформ для того, щоб зібрати знімальний бюджет. Успішну кампанію зі збору коштів на створення «Залізного неба» провів Тімо Вуоренсола: в результаті глядачі отримали відчайдушні веселощі в фантастичній комедії про нацистів, які захопили Місяць.

Володар гран-прі журі 72-го Венеціанського кінофестивалю, анімаційна драма Чарлі Кауфмана «Аномаліза» теж була знята на кошти, частково зібрані за допомогою краудфандінга. При цьому саме успіх проекту у майбутніх глядачів, які віддали ще не знятому фільму Кауфмана понад 400 тисяч доларів, вплинув на рішення кінопродюсерів приєднатися до фінансування зйомок.

Вітчизняні кінематографісти намагаються не відставати від заокеанських колег, і все активніше представляють свої проекти на українській краудфандінговій платформі Спільнокошт. За всю історію Спільнокошта на сайті платформи було зареєстровано біля 20 кінопроектів. Нижче – список тих з них, які домоглися успіху в краудфандінгу: всі вони зібрали більше ніж 100% від заявленої при реєстрації на сайті суми.

Кінофестиваль «Ровер» (2013)

Зібрали – 26 тис. 373 грн. Організатори запропонували глядачам дивитися короткометражки, не відмовляючи собі в задоволенні одночасно з переглядом крутити педалі велосипеда. Бюджет витратили на проекційну техніку та створення велогенераторів.

Кінооб'єднання «Вавілон'13» (2014 )

Зібрали – 31 тис. 650 грн. Кінематографісти потребували бюджету на знімальну техніку, звукові станції й оплату швидкісного Інтернету – на все, що необхідно для створення документального потокового кіно, забезпечення безперервних зйомок і презентації результатів своєї роботи в мережі.

Автори «Вавілон'13» продовжують знімати нові картини: з 18 лютого в українському прокаті з'явився документальний фільм Володимира Тихого «Бранці». А 17 березня вийшла у прокат стрічка Костянтина Кляцкіна «Крим. Як це було».

Короткометражний фільм «Мій університет» (La mia universita) (2014)

Бюджет був необхідний авторам для завершення зйомок картини.

Короткометражний фільм «Тримай удар» (2014)

Зібрали – 50 тис. 035 грн. Гроші пішли на зйомки картини.

«Мустафа» (2015) 

Зібрали – 156 тис. 780 грн. Документальний фільм про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва. Кошти витрачено на створення картини.

«Міна» (2015)

Зібрали – 85 тис. 710 грн. Художній фільм про події, що відбуваються в зоні АТО. Кошти пішли на зйомки картини.

«Процес» (2016)

Зібрали – 45 тис. 200 грн. Документальна картина про суд над Олегом Сенцовим. Кошти, які поповнили знімальний бюджет, витрачено на монтажний та постмонтажний період роботи над фільмом.

«Жива ватра» (2016)

Зібрали – 74 тис. 843 грн. Продюсери документальної картини Остапа Костюка збирали бюджет для створення міжнародної телеверсії фільму.

Серед картин, яким звернення до платформи краудфандінга не допомогло зібрати заявлений бюджет, найяскравішим проектом виявилася «Толока» Михайла Іллєнка. У 2014 році творцям стрічки вдалося отримати лише 2% від бажаної суми (2 млн. грн.). Донатори перерахували картині трохи більше ніж 38 тис. грн.

Кінематографісти розповіли Cultprostir, як ставляться до свого досвіду краудфандінга, і чи здається їм такий спосіб збору коштів перспективним.

Марія Гаврилова, продюсер фільму «Процес»:

«Кампанія фільму «Процес» пройшла дуже добре: ми зібрали навіть більшу суму, ніж заявляли (хоча вона була невеликою). Думаю, що вирішальними виявилися два фактори: небайдужість людей в Україні до історії Олега Сенцова і хороша підготовка і ведення краудфандінга. Щодня кампанією займалися Андрій Литвиненко і Неллі Цуркан – вони вклали дуже багато сил в переговори з партнерами, публічними людьми, журналістами.

Для повнометражного фільму краудфандінг не варто розглядати як основне джерело збору коштів, і кіноіндустрію краудфандінг не врятує. Але це прекрасна можливість не просто знайти гроші, а й знайти однодумців – людей, які можуть допомогти проекту найрізноманітнішими способами».

Ольга Бесхмельниціна, продюсер «Живої ватри»:

«Ми збирали гроші на Спільнокошті для телевізійної версії нашого фільму. Було дуже цікаво випробувати український краудфандинг, оцінити його потенціал на такому відомому проекті, як наш фільм, і зрозуміти, як все працює.

Вдалось зібрати 74 тис. гривень, і ми дуже вдячні усім людям, які долучились до кампанії. Навіть у такі непрості часи знайшлося чимало охочих нас підтримати, і це для нас багато важить. Окремо хочемо подякувати двом благодійникам – пану Олександру, який вніс 10 тис. грн., пану Михайлу за внесок  5 тис. грн., а також панам Марку і Лідії, пані Зої, які зробили внески по 4 тис. грн. Ці люди дуже наблизили нас до цільової суми. Тепер ми аналізуємо наш досвід, розмірковуємо над тим, як зробити краудфандінг ще більш успішним. Є декілька моментів.

По-перше, краудфандинговим проектом має займатися окрема людина, яка робитиме це за зарплатню або відсоток. Також в неї повинен бути досвід просування проектів в соцмережах. Ми такої людини не наймали і робили все самостійно, поєднуючи збирання коштів із основною роботою.

Люди не долучаються до проекту тільки тому, що знають про нього. Недостатньо просто розповідати про стрічку – треба якось спонукати людей підтримувати її фінансово. Тому ми весь час щось придумували. І йдеться не лише про заохочувальні подарунки для благодійників, а й просування більш глобальної ідеї: через підтримку нашої стрічки фондувальники сприяють розвитку українського кіно, культури, появі якісного контенту для телевізійної аудиторії.

Нашу кампанію ускладнювало ще й те, що ми не могли показати фільм широкому загалу в кінотеатрах (прокат запланований на другу половину весни 2016 року), а на фестивалях його переглянуло відносно вузьке коло осіб. Звісно, не кожен готовий жертвувати гроші на телеверсію фільму, якого й в кінотеатрах ще не було.

Також ми постали перед специфічними проблемами українського краудфандингу, насамперед технічними. По-перше, є лише україномовна версія сайту Спільнокошту, тож якщо іноземці хочуть підтримати якийсь проект, їм дуже важко розібратися, що й до чого, тому ми навіть придумали англомовну інструкцію для благодійників з-за кордону, в якій крок за кроком пояснювали, на яку кнопку треба тиснути, що й де робити.

Що ж до загального потенціалу українського краудфандингу в галузі кіно, то в нас склалося враження, що поки його не можна розглядати як засіб залучення коштів на великі проекти, особливо маловідомі.

Спершу потрібно розробити зручнішу модель співпраці між краудфандинговою платформою і її учасниками, а також вирішити технічні проблеми. Самим же авторам кінопроектів неодмінно треба залучати спеціалістів з маркетингу й просування».

Стас Домбровський, сценарист і актор фільму «П'ята терапія» (використовував краудфандінгову платформу indiegogo):

«Краудфандінг нам допоміг, хоча ми не зібрали всю суму, яка була потрібна. Але навіть ці гроші нам стали у пригоді: вони пішли на роботу зі звуком, частину витрачено на поїздку до Києва, де ми представляли проект на пітчингу. Тому кошти, що з'явилися завдяки краудфандінгу, були вкрай доречними і життєво необхідними для нашого фільму.

Думаю, для українських кінематографістів краудфандінг – велика підмога, і навіть не стільки через гроші, а й тому, що це додаткова реклама фільму, про який дізнається більше людей».

Ірина Соловей, oдна з творців платформи Спільнокошт, розповіла Cultprostir, наскільки є перспективним використання краудфандінга для українських кінематографістів, і що має змінитися у вітчизняній кіноіндустрії, щоб цей метод був максимально ефективним:

«Кіно є сферою, де професіоналізм визначає цінність створеного, тому не потрібно забувати про професіоналізм в європейському контексті. А в практиці європейського і світового кіно обов'язковою є позиція продюсера виробництва і медіа, який займається краудфандінговими кампаніями фільмів.

В Україні поки цю роль беруть на себе автори картин або художні продюсери, які не займаються маркетингом. В результаті, маркетингу майже немає, а навколо фільму, його створення, майбутньої дистрибуції і фестивальної долі не формується необхідна спільнота.

Мені б дуже хотілося бачити в кожній українській знімальній групі людину, яка займається виключно питаннями маркетингу та промоції; щоб вітчизняні автори невпинно винаходили способи взаємодії з аудиторією, намагалися ще під час роботи над фільмом зацікавити людей своїм проектом.

Мало створити на краудфандінговій платформі сторінку свого проекту і зупинитися на простому повідомленні користувачів Інтернету. Через те, що мало хто займався економікою залучення аудиторії, багато театральних, музичних та кінофестивалів, які звернулися до краудфандінгу, так і не зібрали заявлену суму.

Хочеться сподіватися, що в Україні, нарешті, з'являться продюсери виробництва і медіа, які будуть вчитися, обмінюватися досвідом, їздити на стажування. У них широке поле для професійного розвитку.

Розвиваючи в Україні культуру краудфандінга, ми створюємо середовище і даємо інструмент, а далі вже автори задуму повинні встановити контакт з людьми і сформувати співтовариство, яке стежитиме за долею проекту і долучиться до його реалізації».

Надія Заварова, Cultprostir, 3 березня 2016 року

25 березня, понеділок, Синій зал АКТОР ДЕННІ КЕЙ / ДАВИД ДЕНІЕЛ КАМІНСЬКИЙ (1911-1987) Художній фільм «РЕВІЗОР»

26 березня, вівторок, Червоний зал КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ Художній фільм «ПАМПУШКА»

27 березня, середа, Червоний зал Художній фільм «ДІМ, ЯКИЙ ПОБУДУВАВ ДЖЕК»