f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Держава має розробити чіткі правила додавання імен в «чорні списки» акторів – представники телеіндустрії

01.03.2016

1 березня 2016 року на кіностудії Film.ua відбувся круглий стіл на тему «Підхід до формування чорних списків акторів і персон нон грата», який зібрав представників всіх зацікавлених сторін: керівників найбільших медіагруп, продакшенів, режисерів та державних регуляторів. Під час круглого столу мова йшла, зокрема, про те, що держава має розробити чіткі правила додавання імен в «чорні списки», які, з одного боку, працюватимуть на інформаційну безпеку країни, а з іншого – залишаться в рамках здорового глузду.

Галина Петренко, «Детектор медіа»

Причиною для проведення зустрічі стало незадоволення телевізійної індустрії ситуацією, яка склалася довкола формування «чорного списку» акторів і персон нон грата, фільми і серіали з якими заборонені до показу. Список створений Міністерством культури України за поданням Служби безпеки. Спочатку до списку увійшли представники кіно- і телеіндустрії (переважно – російської), які підтримали анексію Криму й війну на Сході України. Але останнім часом список регулярно змінюється і налічує 83 особи: з нього виключають деякі прізвища і поповнюють новими. Це, в свою чергу, створює невизначеність для телеканалів та продюсерів.

«З процедурної точки зору, якщо особа становить загрозу національній безпеці, то це сфера кримінального провадження. Якщо людина скоїла кримінальний злочин, це повинно бути доведено судом. Але, на жаль, нинішнє кримінально-процесуальне провадження допускає вибіркові вироки.

Наприклад, чотири фільми Романа Балаяна випадають з показу, бо там фігурували люди зі списку. Фільми про Чорнобильську катастрофу, зняті в Україні і українськими компаніями, також, на жаль, потрапили в цей список. У продакшенів, у каналів, немає ніяких гарантій, що при створенні серіалу, фільму, будь-якого аудіовізуального твору в ці списки не може потрапити людина, яка, можливо, поки що нічого страшного не накоїла для національної безпеки, але теоретично може накоїти в майбутньому.

Якщо ми в стані війни – давайте зробимо де-юре цю історію. Якщо ми говоримо, що людина загрожує національній безпеці – давайте доведемо це», – заявив співвласник Film.ua Group Сергій Созановський (на фото).

«Потрібно розділяти такі речі, як понятійні і життєві. Коли ми знаходимося в стані де-факто війни з Росією, то дії, направлені на захист інформаційного простору, певною мірою виправдані. Але де-юре в нас немає війни з Росією. Ми насправді переживаємо достатньо непростий період. Єдине, чого мені дуже хотілося б, щоб він був використаний, в тому числі, представниками виконавчої влади для визначення якісних нормативів. Складно сказати, чим керувалося СБУ при створенні “чорних списків” – чому занесли ту ж Тализіну, а не занесли Михалкова, чому не занесли Кисельова, а занесли того ж Гафта? Якщо ми будуємо свідомо європейську демократичну державу, маємо користуватися буквою і духом закону», – підтримав колегу генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко.

Пан Ткаченко також наголосив, що «1+1 медіа» зараз ініціює листи і до виконавчих органів влади, і до Міністерства культури, і до СБУ з вимогою надати ринку чітку публічну відповідь: якими критеріями користуються державні органи влади під час створення таких списків і таких осіб. І закликав представників ринку долучитися до ініціативи.

Володимир Бородянський, голова правління StarLightMedia, закцентував увагу на прикладах інших держав, де чітко розділяється думка конкретної особи і безпосередньо вчинок:

«Існують принципи, від яких не можна відступати. Є підхід західної цивілізації, і ми рухаємося в цьому напрямку. Ми не можемо карати людину за її думки. Нам потрібно поділяти думку і дію конкретної людини – це основний принцип демократії. Другий принцип – дотримання законів, норм і процедур. Але сьогодні державні органи посилюють правовий нігілізм. У законі написано, що забороняються до показу особи, які загрожують національній безпеці країни. СБУ має їх визначити і надіслати рекомендований список, і по ньому Міністерство культури, проаналізувавши, мусить робити свій список заборони».

Іван Букрєєв, керівник нішевих каналів «Медіа Групи Україна»: «Є питання до підходу, яким керується СБУ під час додавання людей у списки. Люди зробили абсолютно різні речі: хтось щось сказав, хтось щось підписав, хтось перетнув кордон. Необхідні стандарти, за якими люди туди потрапляють. І коли ви кажете, що необхідно відмовитися від російського і показувати українське, – добре. Але тут сидить Сергій Созановський – його проект є забороненим, а він не є російським. Він повністю знімався в Україні та присвячений трагедії в Чорнобилі, але потрапив у ці списки. Тому ми за чіткі критерії того, як люди потрапляють у списки. Наприклад, по Пореченкову все зрозуміло».

У відповідь заступник міністра культури Юрій Зубко наголосив, що міністерство керується лише рекомендаціями СБУ:
«Після прийняття закону («Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» від 5 лютого 2015 року. – ДМ) ми провели спільну нараду з представниками Служби безпеки України, з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення і з Міністерством інформаційної політики. Було визначено єдиний механізм, який може існувати для реалізації цього закону. Служба безпеки робила аналіз і відзвітувала щодо переліку доданих осіб культури і мистецтва, в тому числі Російської Федерації, які публічно підтримали анексію Криму та військову агресію проти України, висловлювали заперечення проти її державного суверенітету та незалежності. Я хотів би додати, що посягання на територіальну цілісність та недоторканість української держави є такий самий злочин, як заперечення територіальної цілісності».

Фото Діани Поладової

Галина Петренко, «Детектор медіа», 1 березня 2016 року