f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Ну дуже смішне кіно

25.02.2016

25 лютого 2016 року в українському кінопрокаті стартував «Політ золотої мушки», один із найбільш довгоочікуваних українських фільмів.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net

Режисер фільму Іван Кравчишин називає це кіно наївною комедією. Все дійство відбувається в Галичині – «маленькій самодостатній цивілізації, яка живе у центрі Європи». В основу сценарію лягли оповідання львівського письменника Богдана Волошина, відомого у Львові як пан Марциняк.

Дівчинка на ім’я Микола, яка любить дивитися кіно на небі, тричі розповідає одну і ту ж історію про те, як в їхньому селі через бика ледь не почалася третя світова війна. Вона – поет і пише оду на смерть дзідзя, який помираючи сказав: «Людське життя - то як політ золотої мушки над вогнем – дуже яскраве, але дуже коротке!»

Микола розповідає три історії, що так чи інакше торкаються надважливих сторінок сільського життя. Перша історія, «Гранда» – про галицький футбол, друга – «Полонез Швідерського» – про галицьке весілля, третя – «Тестамент» – про галицький заповіт. Народження, весілля, смерть упаковані у надзвичайну яскраву та смішну обгортку. Подій на одну хвилину екранного часу відбувається неймовірна кількість.

Під час футбольної гри у жінки-воротаря команди «Бурачковичі» починаються пологи… Її команда спалює сільраду і ледве не спричиняється до третьої світової війни. Двоє гуцулів везуть до нотаріуса тіло щойно померлого батька, щоб отримати тестамент. Вони ще не знають, що дзідзьо половину майна відписав товариству «Просвіта», а іншу – під майбутню амбасаду Сполучених Штатів Америки у Львові.

Весілля, плітки, пожежі, адюльтери – усе це сплетене в один яскравий фільм.

Він знімався на одному диханні й дивиться так само. Це смішно, яскраво, впізнаване, динамічно… Якісна українська комедія – не частий гість в українському прокаті. Комедія про Галичину – тим більше. «Ми хочемо сміятися разом з людьми, а не над людьми», – говорить режисер Іван Кравчишин.

Він вирішив підійти до прокату фільми аж ніяк не традиційно. Перед тим, як картина вийшла у прокат, режисер сам возив її по містечках та селам Галичини. «Я поїхав на захід, тут всім все зрозуміло: регочуть, плачуть, все як по книжці!» – розповів режисер. Щоб зрозуміли не лише «тут», але і «там», стрічку мають супроводжувати українські субтитри. Як це, наприклад, зробив Кен Лоуч у своїй «Долі ангелів», де йдеться про Шотландію.

У фільмі знімались юна акторка Софія Кравчишин, актор театру імені Марії Заньковецької Тарас Бобеляк, актор театру імені Леся Курбаса Олег Цьона. Режисер навмисно обирав акторів на Галичині, тож місцева говірка звучить максимально органічно. Крім того деяких відомих львівських театральних акторів можна буде побачити у дуже незвичному амплуа.

«Я їздив по театрах Галичини та знайшов там цілі поклади акторів і всяких цікавих особистостей. А потім ми всіх акторів занурили в середовище в Добромилі й Верховині й підігнали їм до компанії звичайних людей», – розповідає Іван Кравчишин. Зйомки відбувались у селищах Львівської та Івано-Франківської області. До зйомок було широко залучене місцеве населення. Зокрема широко представлені мешканці села Микуличин.

Ми бачимо такий знайомий світ, населений знайомими людьми та знайомими образами. І разом з тим вони поставлені ніби з ніг на голову. При тому картина зберігає реальний колорит, не намагаючись підмінити його просто гарною картинкою.

Зрештою, для того щоб усе це почути та побачити, достатньо просто піти в кіно. Або, якщо перефразувати назву книги Олега Сенцова, «Підіть в кіно. Воно смішне». А ще воно тепле, настроєве та залишає після себе присмак літнього карпатського меду. Замилування тим краєм є не приторним. Воно не має і тої легкою зверхності, яка з’являється у багатьох візуалізаціях Галичини. Коли її люблять, як власну дачу. Воно справжнє і рідне. Сміємося не над людьми, а усі разом.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net, 25 лютого 2016 року

21 травня, вівторок, Синій зал ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ «ОЛЕКСАНДР АСКОЛЬДОВ. НЕВІДОМЕ…»

20 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН

19 травня, неділя, Червоний зал РОДИННИЙ КІНОЗАЛ