f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Сінема від Мирослава Бойчука

30.07.2015

Марта Войцехівська-Павлишин, «Галичина»

В Івано-Франківську також успішно творять українське кіно. І хоча цей факт для більшості з нас — відкриття, проте обласний осередок Національної спілки кінематографістів України (голова Юліан Яковина) вже віддавна збирає під своє крило тих, кому до вподоби фільмувати дійсність, прозирати в історію і в майбутнє. Серед них — і член Національної спілки кінематографістів України журналіст Мирослав Бойчук.

Не так давно обласний осередок Національної спілки кінематографістів надіслав на участь у 9-му Міжнародному фестивалі-конкурсі екранних мистецтв ім. Сахненка «Дніпро-Сінема» одну із двох створених М. Бойчуком частин фільму «З чистих джерел». Це документальна праця про хорове мистецтво Прикарпаття. З-поміж 130 стрічок, надісланих із 8 країн світу, цей фільм удостоєний спеціального диплома. На святковій презентації стрічки в «Гранд-кафе» театру кіно «Люм’єр» авторові було вручено, окрім диплома, іменний годинник фестивалю та грамоти від влади.

Чималий розголос викликав і створений Мирославом Бойчуком документальний серіал «Франкове Прикарпаття» («Скільки Франкового у Франківську?» та «Три кохання Франка у Станіславові»). І ось нова праця — дві серії документального фільму з циклу «Небесна Сотня Прикарпаття», яку вже презентовано великій аудиторії молоді Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і яку схвально сприйняла родина одного з героїв Небесної Сотні — Романа Гурика, недавно ще студента цього закладу. Перший фільм — «Розстріляна весна», другий — «Героєві Небесної Сотні Р. Гурику присвячується». В задумах автора створити такі документальні фільми про кожного Героя, вихідця із Прикарпаття. 

Зізнаюся, фільми я дивилася в кілька етапів: дуже важко було переживати заново все, що ледь затихло з часу подій Майдану. З «Розстріляної весни» найбільше відлунювало болем у серці волання батьків та дітей загиблих до нинішнього керівництва держави: «А що ви зробили?» Пригадаймо, саме після цієї зустрічі віч-на-віч Президент України Петро Порошенко підписав закон про присвоєння кожному з Небесної Сотні звання «Герой України». 

Другий фільм залишив більше тепла, сліз, захоплення: яке коротке життя молодої людини, яке неповторне життя. Як чудово, що родина Гуриків фільмувала те, що пов’язане з їхніми дітьми. Мирослав Бойчук лише додав до життєвої правди правду художню. і ось серед кадрів: 

— Яку маєш мрію, Романе? — запитує в тоді ще зовсім малого хлопчини нині спочилий у Бозі священик. 

— Моя мрія ніколи не здійснитьсяѕ 

— Але чому, Ромчику, ти так кажеш?

— Я хочу, щоб ожив мій друг.

Як багато цікавого вже з часів Романового студентського життя з екрана розповідають батьки і друзі. І про зелене волосся, і про татуювання, яке носив: три вершини гір — Бог, Україна і родина, і на одному з передпліч — вишиванка та лапа звіра. 

Він мислив як зріла особистість, він любив в усьому зміст і сенс. Він поліг в боротьбі за ці ідеали. Про це фільм митця.

Свою першу в житті кінокамеру Мирослав Бойчук придбав, каже, в комісійному магазині за день до того, як його призвали до війська. Перші кадри — рідне подвір’я, місто. Далі — армійські сюжети. У студентські роки фільмував чимало всього, що траплялося з ним та його друзями.

«Маю в планах створити фільми, присвячені Василеві Левицькому (нині відомому новелісту, а колись — співмешканцеві по кімнаті в університетському гуртожитку у Львові), а також — однокурсникові журналісту-співаку Богданові Кучеру. Стільки серйозного і курйозного з тих часів зазнимковано», — ділиться планами Мирослав Бойчук.

Марта Войцехівська-Павлишин, «Галичина», 28 липня 2015 року

23 січня, середа, Червоний зал КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ «ВОНИ НЕ ПОСТАРІЮТЬ»

23 січня, середа, Синій зал КІНОШНІ БУВАЛЬЩИНИ До річниці створення студії «Київнаукфільм»

24 січня, четвер, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО І ФУТБОЛ» «Футбол у вітчизняному ігровому кіно» У програмі вечора показ фрагментів фільмів