f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Україна на Берлінале. Як це було

13.02.2016

11 лютого 2016 року у німецькій столиці відкрився 66-ий Берлінський МКФ. Поки триває фестиваль Zaxid.net вирішив пригадати, якою була участь нашої держави в одному із найпрестижніших кінофестивалів світу.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net

1990 – одеська режисерка Кіра Муратова брала участь в основному конкурсі із фільмом «Астенічний синдром» та здобувала спеціальний приз журі, «Срібного ведмедя».

Звичайно, знятий на Одеській кіностудії фільм, у якості країни-виробника вказував СРСР. Фільм складається з двох новел. Героїня першої – жінка, яка нещодавно поховала свого чоловіка, перебуває в стані депресії, іноді переходить в агресію. Герой наступної новели – шкільний учитель, у якого в результаті пережитих службових та особистих неприємностей з'являється астенічний синдром: він засинає у невідповідних ситуаціях.

1991 – у документальній програмі секції «Панорама» взяла участь робота Олександра Роднянського «Місія Рауля Валленберга».

Робота нинішнього російського кінопродюсера, а тоді українського режисера-документаліста розповідає про шведського дипломата, який врятував життя десятків тисяч угорських євреїв у часи Голокосту. Після зайняття Будапешту Червоною армією він був заарештований та помер у радянській в'язниці.

1993 – у другій за значенням після основного конкурсу секції «Панорама» брав участь фільм Наталії Мотузко «Голос трави».

«Голос трави» – український містична драма, знята за однойменною книгою письменника-шестидесятника Валерія Шевчука. У головних ролях знялися Раїса Недашківська та Ольга Сумська.

1994 – у конкурсі короткометражних фільмів взяла участь стрічка Миколи Каптана «Сашко».

Микола Каптан відомий завдяки міні-серіалу «Дев’ять життів Нестора Махна». Також він є одним зі сценаристів фільму «Максим Оса», фільмування якого зараз триває.

1997 – в офіційному конкурсі взяв участь ще один фільм Кіри Муратової, «Три історії».

«Три історії» умовно можна назвати кримінальною комедією. У кожній з історій здійснюється вбивство, і щоразу здійснюють його люди, на перший погляд, абсолютно неспроможні на це. Головні ролі зіграли Сергій Маковецький, Рената Літвінова та інші.

2001 – Тарас Томенко відзначений у секції «Панорама» нагородою Нью-Йоркської кіноакадемії за короткометражний фільм «Тир».

«Тир» Тарас Томенко зняв тоді, коли ще був студентом 5 курсу. Грошей на поїздку до Берліна у нього не було до останнього. Фільм «Тир» – 10-хвилинна курсова робота, знята за стипендію на старій подряпаній плівці. Сюжет фільму досить жорсткий, в кінці маленький хлопчик стріляє в дідуся, працівника тиру. Дідуся грає заслужений артист України Віктор Поліщук.

2002 – в офіційній позаконкурсній програмі взяв участь фільм «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка.

Саме в Берліні відбулась світова прем’єра стрічки, яку називають першим великобюджетним фільмом (₴12 млн.) за роки незалежності України. Головні ролі зіграли Богдан Ступка та Людмила Єфименко. На жаль, до показу в Берліні через брак коштів фільм так і не був завершений. Нова версія картини з’явилась лише у 2010 році.

2003 – Степан Коваль здобуває «Срібного ведмедя» офіційного короткометражного конкурсу за блискучу анімаційну стрічку «Йшов трамвай №9».

Кінокритики відзначали ще тоді, що фільм Коваля «аж до виплеканих титрів, зроблено з величезною любов’ю й неабиякою, до того ж зрілою, майстерністю». «Коваль запрошує нас… припасти до вітрового шкла трамваю як до шиби акваріума». Нарешті «Трамвай» – дуже українська й дуже аніматорська анімація, невіддільна від контексту, якого можна й не знати, але неможливо не відчувати», – зазначає кінокритик Сергій Саржевський.

2005 – в офіційному конкурсі короткометражних фільмів показали «Довідку» Кіри Муратової.

Фільм знято за сценарієм одесита, відомого поета Бориса Херсонського. Стрічка повністю фільмувалася російським коштом, тому й представляла в Берліні не Україну, а Росію. Російська сторона традиційно проігнорувала будь-який стосунок Кіри Муратової до України. У фестивальному прес-релізі Берлінале про фільм, знятий в Одесі, йшлося: «Кіра Муратова, цікава сучасна російська режисерка, зображує божевільне щоденне життя в російській лікарні».

2005 – у секції «Форум» було представлено фільм Олександра Шапіро «Путівник».

Жорсткуватий та безкомпромісно авторський фільм є путівником по Києву саме від Олександра Шапіро, з його особистими рефлексіями та візіями.

2006 – у роботі журі фестивалю брав участь письменник Андрій Курков.

Андрій Курков – автор не тільки низки романів, а й близько 20 кіносценаріїв. Він є членом Європейською кіноакадемії.

2006 – у секції «Форум» представлена стрічка Олександра Шапіро «ХеппіПіпл».

Фільм розповідає історію забезпечених «мажорних» друзів, які стикаються з проблемою «кризи розваг». Нічого в житті не радує. Криза очевидна, і друзі домовляються про наступне: раз на тиждень один ставить іншому завдання, яке той повинен виконати, яким би дивним, безглуздим, жорстоким або «нездійсненним» поставлене завдання не було. Наступного тижня ролі міняються.

2009 – в офіційному конкурсі короткометражних фільмів взяла участь короткометражка Мирослава Слабошпицького «Діагноз».

«Діагноз» – ігрова п’ятнадцятихвилинна стрічка, маленька історія трьох представників вуличної молоді. Головні герої – наркомани, які утворили дивний трикутник. Одного разу їхнє повсякденне життя, що складається з міліційних облав, пошуків наркотиків і звичного насильства, змінюють нові обставини.

2010 – в офіційному конкурсі короткометражних фільмів взяла участь наступна робота Мирослава Слабошпицького «Глухота».

Брутальна історія, що трапилась під будинком-інтернатом для глухих, відбувається без слів, музики чи титрів. Ідею відзняти картину із життя глухих режисер виношував 12 років. А відзняв за один день. «Глухота», фактично, стала початком видатного «Племені», мабуть, найтитулованішого фільму України.

2011 – в основному конкурсі змагалась картина «В суботу» Олександра Міндадзе спільного виробництва України, Росії та Німеччини.

«Давно хотілося зробити фільм-метафору про чорнобильські події, не документальне дослідження, не блокбастер, не картину про причини катастрофи – хто яку кнопку не так натиснув... Найбільше мене цікавило, як людина від катастрофи не втікає, а навпаки – не може зрушити з місця. Сценарій “У суботу” я писав для себе й ставив режисерові складні завдання – отут особливо важливою є інтерпретація, адже цю історію можна розшифрувати тільки так, як вона зашифрована», – розповідав тоді Міндадзе.

2013 – У паралельній секції для молодих кінематографістів «Кампус талантів» взяв участь режисер-документаліст Дмитро Сухолиткий-Собчук з повнометражним дебютом «Красна Маланка».

Яскрава картина розповідає про унікальне святкування Маланки в буковинському селі Красне.

2015 – в основному конкурсі брав участь україно-польско-російський фільм «Під електричними хмарами» Олексія Германа-молодшого. Український кінооператор Сергій Михальчук здобув за цю роботу «Срібного ведмедя». Разом із Сергієм Михальчуком оператором фільма є Євген Прівін.

У фільмі, зокрема, знімався Луї Франк добре відомий українським меломанам завдяки проекту Esthetic Education. Сергій Михальчук зняв такі відомі фільми як «Мамай», «Поводир» Олеся Саніна, Las Meninas Ігоря Подольчака та інші.

У 2007 році на берлінському кіноринку вперше з’явився український стенд, який відтоді щороку презентує найновіші українські фільми та й українське кіно загалом.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ