f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Нікого, крім вас...»

08.02.2016

8 лютого народився Ігор Белза (8.02.1904–5.01.1994) – музикознавець, композитор, літературознавець.

Представник польського шляхетного роду. Дитинство Белзи минуло у Варшаві. В роки Першої світової сім'я переїхала до Києва.

Навчався в Київській консерваторії (1922–25) по класу композиції в Бориса Лятошинського. Пізніше вивчав філологію в Київському університеті. Викладав в консерваторії. 1941 року переїхав до Москви.

Автор багатьох праць про музичних геніїв, передусім польських. Автор чотирьох симфоній, п'яти фортепіанних і двох віолончельних сонат, струнного квартету, музики до вистав та кінофільмів.

Хоча для тих, хто навчався тоді в консерваторії, грати під час кіносеансів видавалося чимось принизливим, замало не ганебним. «Коли хто-небудь з піаністів, що навчаються в консерваторії, погано грає в класі,  згадував Белза, – професор розлючено обіцяв: «Будеш тапером в кіно». Гірш за це нічого не могло бути». І все ж попри таке ставлення композитор працював у кіно, хоча і не так багато.

Зокрема, ним написана музика до фільмів Олександра Довженка «Арсенал» (1928) та «Іван» (1932, разом з Юлієм Мейтусом і Борисом Лятошинським).

«Арсенал» був «німою» стрічкою, одначе, як відомо, та німота була відносною – фільми зазвичай показувалися у супроводі музики. Іноді вона писалася спеціально для кінокартини, саме так було і у випадку з «Арсеналом».

Ігор Белза пригадував: «Я попросив Довженка сказати кілька слів про цей новий фільм і про те, як він уявляє музику до нього. Режисер відмовився: – Передусім подивіться фільм. Нікого, крім вас, в залі не буде. І не робіть, будь ласка, ніяких нотаток під час цього першого перегляду». 

Вочевидь Довженко створював умови, аби композитор безпосередньо сприйняв фільм, напрямки поспілкувався з екраном, почув його особливий ритм, особливу мелодику. 

І ще із спогадів Белзи: «На одній із оркестрових репетицій «Арсеналу» я стояв за спиною диригента Миколи Романовича Бакалейникова і так хвилювався, що в момент кульмінації високо підняв кулак, мимоволі повторивши жест загиблого солдата. Олександр Петрович, який стояв з другого боку пульта, обняв мене й тихо сказав: - У нього теж, мабуть, була мати…»

Композитор згадував і таке. В листопаді 1928 року «Арсенал» показали у Москві, до пленуму ЦК. Сам Белза диригував оркестром.

«Після закінчення перегляду залунали бурхливі оплески і схвальні вигуки. Як тільки оплески стихли, я почув глухуватий, з помітним грузинським акцентом голос: «А тепер подякуємо композиторові». Згодом, під час короткої бесіди зі мною Й.В. Сталін сказав про «Арсенал»: "Справжня революційна романтика"».

Судячи по всьому, це вперше «вождь і навчитель» звернув увагу на Довженка.

А «Іван» був першою Довженкою звуковою «фільмою». Складно це було. Мабуть тому на картині працювали аж три композитори, з Ігорем Белзою включно…

Сергій Тримбач

22 травня, середа, Малий зал Посольство Аргентинської Республіки та Посольство Республіки Куба в Україні представляють «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО»

22 травня, середа, Малий зал Рада ветеранів НСКУ «Шлях до творчих вершин» Вітання ювілярів

21 травня, вівторок, Синій зал ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ «ОЛЕКСАНДР АСКОЛЬДОВ. НЕВІДОМЕ…»