f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Не про залізних «кіборгів», а про звичайних людей

31.01.2016

20-хвилинний фільм «2+2» «ДАП. 48 годин з кіборгами» показав не залізних «кіборгів», а звичайних людей, які, потрапивши в екстремальні умови, залишаються звичайними людьми. Але водночас — справжніми воїнами.

Інна Долженкова, MediaSapiens 

21 січня 2016 року в річницю остаточного падіння Донецького аеропорту всі загальнонаціональні канали широко висвітлювали його оборону. Канал «2+2» присвятив цій темі документальний фільм «ДАП. 48 годин з кіборгами».

Фільм змонтовано з унікальних кадрів журналістів Руслана Ярмолюка, Олександра Моторного та Олександра Загородного. Всі троє провели в Донецькому аеропорті дві доби, тісно спілкуючись із «кіборгами» під нескінченними обстрілами. У виконанні воєнкорів із каналів «2+2» та «1+1» («1+1 Медіа») оборона аеропорту має геть не пафосний вигляд. На відміну від погляду Сергія Лойка, який торік назвав ці бої битвою між абсолютними Добром і Злом у дусі саги про персні влади від Толкієна.

Українські вояки постають тут звичайними роботягами, які чесно роблять свою роботу, чудово усвідомлюючи, що вона може будь-якої секунди обірватися від ворожої кулі чи гранати. Й поводяться вони природно, не надуваючи щік і не б’ючи себе кулаком у груди. Вони в цьому аеропорті (точніше, в його гіпсокартонних руїнах) живуть — сплять, їдять, жартують і навіть співають. Ту саму пісню, до речі, що й у фільмі Леоніда Бикова «В бій ідуть самі старі» — «Ніч яка місячна».

Коли пролунали слова котрогось із бійців про благенькі перекриття аеропорту, під прикриттям яких неможливо сховатися, авторку цих рядків навідала думка: скільки ж на його будівництві «розпиляли» грошей, якщо там клали не цеглу, не бетон, а суцільний гіпсокартон? І як наші бійці взагалі під таким прикриттям могли витримати 242 дні?

Автори «48 годин з кіборгами» звертаються й до мирного життя своїх двох героїв — бійців Максима Галактіонова (позивний «Грифон») та Михайла Дубини (позивний «Вовк»).

Доля обох після демобілізації складається непросто, але вони не те що не шкодують за тим, що довелося пережити в пеклі аеропорту, але, знову ж таки, так само, як уже згаданий Олег Кузьміних, вважають за честь побувати в тих боях. І ні на що не скаржаться. Навіть на штабних, які зрадили. Адже Михайла Дубину звільнили з ЗСУ саме в той момент, коли він витягав із бою за РЛС пораненого командира.

20-хвилинний фільм показує не залізних «кіборгів», а звичайних людей, які, потрапивши в екстремальні умови, залишаються звичайними людьми. Але водночас — справжніми воїнами. Які чудово розуміють, що вони робили на руїнах ДАП — захищали Батьківщину. І це все, що треба знати про «кіборгів», і все, що показали журналісти «Плюсів».

Інна Долженкова, MediaSapiens, 28 січня 2016 року

20 січня, неділя, Червоний зал Художній фільм «БРАТИ СІСТЕРС»

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»