f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Представники телеіндустрії дискутують про законодавчі обмеження російського аудіовізуального продукту в ефірі

31.01.2016

Найближчим часом Верховна Рада України має розглянути у другому читанні законопроект №2766 від 30 квітня 2015 року «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)» (автори Сюмар В. П., Стеценко Д. О., Опанасенко О. В., Висоцький С. В.).

Законопроект пропонує викласти частину 4 статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у новій редакції, передбачивши наступне:

- квота передач європейського виробництва, а також США і Канади повинна становити не менше 70% загального тижневого обсягу мовлення, у тому числі не менше 50% загального тижневого обсягу мовлення – передачі українського виробництва;

- передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами – резидентами країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення;

- до передач європейського виробництва, крім випадків визначених цим пунктом, також відносяться передачі, виготовлені на замовлення юридичних осіб – резидентів країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови, що безпосереднім виробником такої передачі також є особи-резиденти таких країн;

- у випадку, якщо передача створена на замовлення або за участі однієї або декількох юридичних осіб – резидентів країни, що визнана Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом), така передача не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.

Таким чином законотворці пропонують зменшити можливості використання телеканалами російської аудіовізуальної продукції.

25 січня 2016 року експертна рада Української телевізійної академії (УТА) направила до Верховної Ради звернення, в якому закликала відхилити законопроект. 

«Варто зазначити, що однією з цілей авторів законопроекту було виключення російського продукту з квоти продукту європейського виробництва. Проте використання російського продукту (в основному це телевізійні серіали) на телевізійному ринку вже було суттєво обмежене у відповідності із ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України" № 159-VIII. При цьому не включення російського продукту до квоти європейського продукту не матиме суттєвого впливу на кількість телевізійного контенту російського виробництва, оскільки кількість дозволеного російського контенту достатньо невелика та в цілому зможе транслюватися у межах 30% квоти, що залишається», – йдеться у зверненні УТА.

Члени експертної ради академії також наголосили на тому, що законопроект №2766 не стимулює розвиток національного телевиробництва, а навпаки, створює підґрунтя для розвитку європейського телевиробництва.

З позицією УТА категорично не погодилася група «1+1 медіа» та розповсюдила власне звернення, в якому зауважила, що законопроект №2766, в першу чергу, покликаний навести лад і розробити прозорі критерії для спільного виробництва.

«Окрім того, він встановлює мінімальний об'єм власного виробництва на рівні "не менше 50%", що однозначно має стимулювати розвиток індустрії. В той самий час, він закриває прогалини, наявністю яких наразі користуються певні національні телеканали, які видають російський продукт за власне виробництво. І ми вважаємо, що саме це спричинило їх обурення та занепокоєння щодо прийняття закону. Ми впевнені, що 30% квота, яка залишається для цивілізованого спільного виробництва з російським ринком – є цілком виправданою. Чому певні учасники ринку настільки турбуються про долю продуктів країни агресора, нам цілком зрозуміло, але не цілком зрозуміло, чому Українська Телевізійна Академія стала глашатаєм таких учасників ринку», – йдеться у заяві «1+1 медіа».

В «1+1 медіа» також зауважили, що Анатолій Ярема – головний продюсер каналу «1+1» з розважальних проектів, який є членом експертної ради УТА, не підписував документ. «Яким чином, без наявності погодження всіх експертів він став публічним, нам незрозуміло, і це окреме питання до пана І. Коваля, директора ІТК», – наголошує «1+1 медіа».

«Але розуміючи, що УТА стала прикриттям для лобіювання інтересів певних учасників експертної ради, чий бізнес, пов'язаний з виробництвом продукту в / та для Російської Федерації, ми відмовляємось від будь-якої підтримки проектів УТА і рекомендуватимемо всім своїм співробітникам, які є членами цієї організації, написати заяву про вихід з її складу. Ми також закликаємо учасників ринку, які зацікавлені в розвитку національного виробництва та протидії країні-агресору в інформаційній війні, підтримати закон та вийти з лав УТА», – заявила «1+1 медіа».

Свою думку щодо законопроекту виловила громадська організація «Телекритика». Вона підтримала законопроект і заперечила тези деяких представників індустрії про те, що він нібито забороняє спільне телевиробництво (копродукцію) з російськими партнерами й нібито створює підґрунтя для розвитку європейського телевиробництва замість протекції українського.

«Звертаємо увагу на те, що законопроект зберігає передбачену чинним законом «Про телебачення і радіомовлення» квоту передач українського виробництва – 50%, а передбачену чинним законом квоту передач європейського виробництва, яка є загальною європейською практикою, навіть знижує з 80% до 70% (при цьому українські передачі залишаються частиною європейської квоти).

При цьому законодавець пішов назустріч побажанням індустрії, доопрацював законопроект ще до розгляду в першому читанні та додав до квоти європейського продукту ще й передачі виробництва США та Канади, оскільки в українських мовників є бібліотека прав на американський аудіовізуальний контент і вони висловлювали застереження, що не зможуть виконати квоту європейського продукту.

Також було враховано ще одне побажання індустрії – взяти за основу квоту із загального тижневого обсягу мовлення, а не добового. 

Єдина суттєва зміна, яка й викликала спротив, – це виведення російського продукту з квоти європейського. Дотепер передбачена законом квота європейського продукту фактично виконувалася мовниками за рахунок передач російського виробництва. Адже чинна редакція закону «Про телебачення і радіомовлення» поки що давала можливість мовниками видавати російський продукт за європейський і навіть за український.

Втім, для показу російського продукту (як і азійського, латиноамериканського, австралійського чи африканського) залишається 30% тижневого ефірного часу, тобто понад 50 годин на тиждень.

Такий обсяг дозволеного російського телеконтенту, на переконання ГО «Телекритика», в умовах російсько-української війни та встановлення Україною санкцій проти російських осіб, компаній і товарів видається навіть надмірним. Ба більше, заради ймовірного російського контенту законопроект передбачає зменшення квоти європейських передач із 80% до 70%.

Але ми розуміємо реалії українського телевізійного ринку, який роками вкладав мільйони доларів у російсько-українську копродукцію та закупівлі російського контенту й не може позбутися своєї бібліотеки в одну мить. Тому вважаємо достатнім компромісом з індустрією квоту 30% для телепродукту російського або російсько-українського виробництва (а також азійського, латиноамериканського, австралійського чи африканського) і квоту 70% для європейського, американського й канадського телепродукту.

Звертаємо увагу на те, що законопроект не забороняє російсько-українського спільного виробництва, як це намагаються донести до народних депутатів і громадськості деякі представники індустрії. Телеканали й далі зможуть показувати повтори своїх шоу чи серіалів, знятих у минулі роки за участі російських партнерів. І можуть далі співпрацювати з ними у виготовленні шоу. Вони лишень мають вкластися в 30% тижневого ефіру, показуючи такий продукт.

Представники індустрії нарікають, що їх безпідставно обмежать у праві показувати телепроекти, в які вони вже вклали гроші. Виходячи з таких міркувань, Верховній Раді не можна було ухвалювати декомунізаційних законів і забороняти пропагувати комуністичний режим, тому що в архіві телеканалів залишилися власні програми такої тематики, які вони хочуть і далі показувати в повторі. Керуючись такою логікою, представники індустрії обстоюють виключно власні бізнес-інтереси, не враховуючи історичних і світоглядних змін в українському суспільстві.

ГО «Телекритика» закликає народних депутатів підтримати законопроект № 2766 і чимшвидше ухвалити його в другому читанні в редакції, підготовленій Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики до другого читання. Вважаємо, що цей законопроект сприятиме розвитку українського телевізійного виробництва, удосконалить визначення того, що є європейським телепродуктом, і завадить спробам деяких телевізійних каналів видавати російський і російсько-український продукт за український», – йдеться у заяві.

Окрім ГО «Телекритика» заяву підтримали ГО «Інтерньюз Україна» та ГО «Інститут масової інформації».

За інформацією MediaSapiens

16 січня, середа, Синій зал 100-річчю ЄВГЕНА ЗАГДАНСЬКОГО присвячується

16 січня, середа, Малий зал Рада ветеранів НСКУ

17 січня, четвер, Синій зал СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ: до 95-ліття від дня народження видатного митця