f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Реальна любов по-українськи

21.01.2016

Рецензія на стрічку Романа Ширмана «Тепер я буду любити тебе».

Олена Стрельбицька, KinoFilms.ua 

Опинитися перед Новим роком в сльозах і з валізою в руках на холодній вулиці, не знаючи, куди податися, мало кому сподобається. Ось і головній героїні це не до смаку. Але, навіть якщо не вірити в чудеса, поруч раптом може пригальмувати машина з процвітаючим бізнесменом всередині. І отут хтось з них закохується з першого погляду, хтось ні, але ця зустріч незалежно від їх бажання кидає незнайомців у круговорот, де є і сміх, і сльози, і скандали, і, звичайно ж, свято і справжня любов.

Кінокартина режисера Романа Ширмана «Тепер я буду любити тебе», що виходить на українські екрани якраз напередодні Нового року, є часом романтичною, а часом – драматичною мелодрамою, яка без рожевих окулярів, зате з іронією показує відносини декількох пар, перетворених в любовні трикутники, чиї історії переплітаються у святковий сезон.


Все починається з того, як одна дівчина, чиї відносини зазнали краху, зустрічає успішного ресторатора, і він відвозить її до сестри, яка живе в такому собі невеликому «дурдомі», по сусідству з художником і його новою коханкою, до якої приставлена цілодобова охорона. Сестра вмовляє дівчину відправитися на побачення з цим ресторатором-мільйонером, та хіба серцю накажеш?


На перший погляд, у виконавиці головної ролі Христини Кисельової була проста роль дівчини з розбитим серцем, але, в той же час, ми стільки разів вже бачили таких героїнь, що вона легко могла набриднути. Тим не менш, актриса виявилася дуже милою в такому образі, задумливою, мрійливою, приземленою і справжньою. А враховуючи, що під Новий рік у неї виявилося розбите серце, яке до того ж терзають муки совісті, то головна героїня веде себе дуже стійко перед лицем усіх цих негараздів.


Її молодшу і навіжену сестру втілила Аріна Анпілогова, і зробила вона це із святковим запалом. Ця дівчина запалює весь фільм своїм оптимізмом і легкою вдачею, весь час дарує усмішки, незважаючи на те, що в самої в особистому житті все складно, адже художник, що підкорив її серце, тепер живе в сусідній кімнаті із Ольгою Сумською. У сестри головної героїні є всі шанси стати вашим улюбленим персонажем у цій історії, а Анпілогова і зовсім є відкриттям для українського кіно цього року. Хотілося б незабаром знову побачити її на великому екрані.

«Я закохався в родинку, а довелося жити з усією жінкою»


У ресторатора Мішеля, у якого є все, крім любові, перевтілився Богдан Бенюк, а його дружину, таку собі гламурну стерву як раз і втілила Сумська, яка вирішила оселитися з тим художником в комуналці. Мішель – це така собі велика і дуже добра душа фільму, любитель пофілософствувати про почуття і відносини, який відноситься до навколишнього світу з часткою іронії.

Історія «Тепер я буду любити тебе» створена в дусі: якщо ми поки нічого не можемо зробити з нашими проблемами, то ми хоча б над ними посміємося. При перегляді хочеться саме сміятися, незважаючи на те, що у фільмі чути дзвін розбитих сердець, причому сміятися від усієї душі. Кінокартина заражає своїм нестримним оптимізмом, настільки вдало втіленим у сестрі головної героїні. Так і хочеться мати хоч малу частину такої здатності з відкритим і безжурним серцем сприймати все, що б не кидала в твою сторону підступна доля.


Творіння Романа Ширмана є відмінним подарунком українському глядачеві до Нового року, адже, нарешті, на великому екрані можна побачити душевну і близьку по духу історію, яка викликає теплі почуття і позитивні емоції. Виявляється, буває дуже приємно бачити на великому екрані рідні вулиці (її зйомки проходили в Києві), декорації та пейзажі. Особливо хочеться відзначити роботу кінооператора, який підкреслює за допомогою вогнів і гірлянд настільки інтимну обстановку в кадрі.


Якщо новорічний настрій та віра в дива і любов затрималися в цьому році по дорозі до вас, то даний фільм майстерно заповнить цю прогалину.


Найпростіше було б сказати собі: «Тепер я буду любити тебе», і розбитого серця як не бувало. Але у свята люди все одно продовжують вірити, що всі найзаповітніші бажання наших сердець все-таки знайдуть спосіб здійснитися. Не варто тільки забувати, що часом їм потрібно в цьому хоч трішечки допомогти.

Олена Стрельбицька, KinoFilms.ua, 30 грудня 2015 року