f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Європейський кіноприз: подвійне визнання акторів-корифеїв та політика

27.12.2015

12 грудня 2015 року в Берліні вручили нагороди Європейського кінопризу (European Film Award, EFA).

Катерина Толокольнікова, «Детектор медіа» 

Найкращим європейським фільмом визнано «Юність» Паоло Соррентіно, який забрав також режисерську статуетку. Цього року українських фільмів серед номінантів не було, але учасники згадували Олега Сенцова: переможці та організатори багато говорили не лише про кіно, а й про важкі часи для Європи й необхідність стояти на сторожі своїх принципів.

З поміж інших європейськиз відзнак EFA прикметна тим, що демонструє визнання колег: номінантів і переможців визначають понад 3 тис. членів Європейської кіноакадемії (European Film Academy) з близько 40 країн Європи, зокрема, і 14 українських кінодіячів. Через це нагороду часто називають «Європейським “Оскаром”» – за аналогією з нагородою Американської кіноакадемії. А переможці в промовах раз у раз наголошують, що ця статуетка для них дуже важлива – адже вона демонструє підтримку колег за фахом.

28-ма за ліком церемонія нагородження відбувалася в берлінському театрі Haus der Berliner Festspiele. Вона зібрала близько 900 гостей – зірок європейського кіно різних часів, членів академії, журналістів. Причетних фотографували на червоній доріжці біля готелю, фотосесія відбувалася й на вході до театру. Журналісти спостерігали за церемонією з прес-центру: комусь пощастило знайти вільний стіл, а хтось працював «на колінках».

Вручення вже не вперше вів німецький комедійний актор Томас Херманнс, який вдало поєднував дуже різнопланові частини дійства. Адже промови переможців та організаторів стосувалися не тільки кіно: зі сцени звучали не лише подяки та жарти, а й слова про проблеми сучасної Європи, ставлення до мігрантів, Олега Сенцова та тоталітаризм.

Найбільше номінацій EFA мали стрічки «Юність» італійського режисера Паоло Соррентіно (виробництво – Італія, Франція, Швейцарія, Велика Британія) та «Лобстер» Йоргоса Лантімоса (Ірландія, Велика Британія, Греція, Франція, Нідерланди, США). Першу статуетку отримав «Лобстер» – за «Найкращий сценарій». 

Режисер «Лобстера» подякував усім копродюсерам та акторській групі стрічки.

Найкращим короткометражним фільмом стала стрічка «Пікнік» Юре Павловича (Хорватія), а анімаційним – «Пісня моря» Тома Мура (Ірландія, Данія, Бельгія, Люксембург, Франція).

Варто зазначити, що переможці в декількох із 21 номінації були названі за місяць до цього. Зокрема, це стосувалося особливої нагороди – Почесного призу Президента і Ради директорів Європейської академії. Її президент, відомий німецький режисер Вім Вендерс, вручив Почесний приз знаному британському актору – серу Майклу Кейну («Досьє Іпкрес», «Гра навиліт», «Виховання Ріти», «Тихий американець» та ін). Крім того, цього року він номінувався і як найкращий європейський актор за роль у фільмі «Юність».

Пан Вендерс зізнався, що для нього величезне задоволення нагороджувати пана Кейна й повідомив, що цю відзнаку академія вручає втретє. Він помітно хвилювався і зазначив, що вперше дізнався про пана Кейна зі стрічки «Елфі» 1966 року. «Ваша кар’єра – це не єдина причина присудження цієї нагороди, це відзнака й за людські якості», – зазначив він, додавши, що Майкл Кейн активно ділиться своїми знаннями й навичками з молодими колегами.

Сер Кейн, якого аудиторія зустрічала бурхливими оплесками, зізнався, що премія EFA стала його першою європейською нагородою. Зазначимо, що пан Кейн є володарем двох «Оскарів» за найкращу роль другого плану («Правила виноробів» і «Ханна та її сестри»).

«Сьогодні я номінований ще й як найкращий актор. А коли це стається, ти завжди почуваєшся трохи знервовано, бо може так статися, що ти не виграєш і плескатимеш комусь іншому – і, отже, проробив увесь цей шлях дарма. Так у мене було з Оскаром” (Майкл Кейн чотири рази номінувався на найкращу чоловічу роль. – ДМ), а туди мені, між іншим, летіти 11 годин. Також це перша нагорода не за фільм чи акторську гру, а за кар’єру і життя. Не можу вам передати, як я нервуюся через те, що можу не виграти в акторській номінації», – сказав актор.

Проте пан Кейн хвилювався дарма – він таки став найкращим європейським актором року.

Така ж доля спіткала й відому актрису Шарлотту Ремплінг. Англійка за походженням, вона активно знімалася в Європі та США («Басейн», «Вердикт», «Леммінг», «Серце Ангела», «Під піском»). Ремплінг отримала премію «За життєві досягнення» (оголошену раніше) та відзнаку «Найкраща європейська актриса» за роль у фільмі «45 років» (Велика Британія), яка стала для нею несподіванкою. Першу з нагород їй вручив титулований французький режисер Франсуа Озон.

«Шарлотта і я працювали разом чотири рази. Ти найважливіша актриса в моєму житті», – заявив він.

«Я ніколи не планувала їхати до Голівуду. Європа – це мій мотор, моя мова», – зазначила Ремплінг, додавши, що завжди хотіла бути частиною різноманіття Європи, в якому вона і вбачає її важливість.

Приз «Європейське відкриття» визначається кінокритиками Міжнародної федерації кінопреси – ФІПРЕССІ. Переможцем у цій номінації стала драма турецької кінорежисерки Деніз Гамзе Ергювен «Мустанг» (Туреччина, Франція, Катар, Німеччина).

Режисерка зазначила, що свобода дається важко й підкреслила, що будь-якій країні критично необхідна свобода слова – для громадян, митців та інтелектуалів. Деніз Гамзе Ергювен присвятила свою нагороду  затриманому журналісту Кену Дундару та його численним колегам, які мають сили критикувати систему.

Ще в листопаді стало відомо, що нагороду «За європейські досягнення в світовому кіно» цього року отримує відомий австрійський та німецький актор Крістоф Вальц («Джанго вільний», «Безславні виродки», «Різня» та «007: Спектр»).

Він подякував за честь і сказав, що нещодавно його запитали, наскільки він своїми кар’єрними досягненнями завдячує випадку.

«Я подумав і зрозумів, що знаю це напевне. На всі 100%», – зазначив він.

Голова Європейської кіноакадемії – польська режисерка Агнешка Голланд – зазначила, що недарма декілька промов переможців висловлювали глибоке занепокоєння ситуацією в Європі.

«Європа – це наш дім. Тому нам потрібно реагувати на теперішню кризу: демократія, солідарність, права людини, свобода слова і художнього вираження – це ті цінності, за які моє покоління боролося. Вони зараз ставляться під сумнів деякими європейськими урядами і політичними партіями. Я провела більшу частину мого життя в тоталітарному режимі – я не хочу, щоби він повернувся. Ми тут, щоби говорити про європейське кіно – чесне, безстрашне, яке розповідає наші історії, але нам не треба забувати, що фільми, які ми робимо, не можуть бути окремо від світу, в якому ми живемо», – зазначила вона.

Вім Вендерс додав, що в цей самий час його колегам у Східній Європі перешкоджають у вільній роботі, а дехто з них навіть опинився у в’язниці. На його думку, теперішня ситуація – це наче повернення в час розділеної стіною Європи. «Ми повинні встати і пам'ятати, що нічого доброго не виростає зі страху. Давайте будемо безстрашними як мешканці Європи та кінодіячі», – закликав він.

Після цих слів Агнешка Голланд та Вім Вендерс вручили нагороди в технічних номінаціях, оголошені раніше. Найкращим оператором став Мартін Гшлахт за фільм «Добраніч, мамо»; найкращим монтажером – Яцек Дросіо («Тіло»); найкращим композитором - Cat's Eyes за «Герцог Бургундії»; художником-постановником – Сільві Оліві («Новітній заповіт»); костюмером – Сара Бленкінсоп («Лобстер»); звукорежисером – Васко Піментел і Мігель Мартінс («Тисяча і одна ніч»).

Нагороду за копродукцію (приз Європейського фонду підтримки кіно Eurimages) присудили італійському продюсеру Андреа Очипінті.

Андреа Очипінті розповів, що був на найпершій церемонії нагородження EFA 28 років тому.

Ведучий розбавляв серйозні промови переможців розмовами з гостями в глядацькій залі, роздавав їм напої, а також завітав в прес-центр до журналістів, поцікавившись у критиків з усієї Європи, що вони думають про події вечора.

Водночас саме Томас Херманнс підкреслив, що Європейська кіноакадемія підтримує інтернаціональність Берліна й каже Welcome приїжджим у пошуках демократичних свобод з усіх країн.

Найкращим європейським документальним фільмом стала стрічка про Емі Вайнхауз «Емі» британського режисера Азіфа Кападії. Кінорежисер зазначив, що насамперед прагнув показати, якою людиною була співачка, пісні якої фанати добре знали, а її саму – ні. Він зазначив, що його батьки переїхали з Індії до Англії в 1960-ті у пошуках кращого життя. «Саме це дало мені можливість народитися в Лондоні, зростати в Європі й тепер знімати кіно. І я за це дуже вдячний», – сказав він.

Під час церемонії згадали й ув’язненого в Росії Олега Сенцова. Відвідувачам заходу та телеглядачам його історію розповів відомий німецький актор каталонського походження Деніель Брюль («Гуд бай, Ленін», «Гонка», «Безславні виродки»).

«Це наша відповідальність як кінодіячів та людських істот – стояти на сторожі прав людей та свободи слова. Я тут, щоби привернути увагу до долі українського кінорежисера Олега Сенцова», – зазначив він.

Він розповів про затримання Сенцова в Криму в травні 2014 року, подальший судовий процес над ним в Росії, а також побиття у в’язниці з вимогою зізнатися в злочині, якого той не здійснював.

Деніель Брюль зацитував слова Олега Сенцова, які той сказав після оголошення вироку: «Я не знаю, чого можуть коштувати твої переконання, якщо ти не готовий за них постраждати чи навіть померти».

«Олеже, ми не забудемо тебе і будемо продовжувати підтримувати тебе та твою сім’ю», – зазначив Деніель Брюль.

У номінації «Вибір людей» (People's Choice Award for Best European Film), де призера визначають онлайн-голосуванням, переміг іспанський фільм «Мініатюрний острів» Альберто Родрігеса.

Наприкінці церемонії, яка тривала дві години, оголосили переможців в основних номінаціях. Найкращою європейською комедією стала стрічка «Голуб сидів на гілці, розмірковуючи про буття» Роя Андрессона (Швеція, Німеччина, Норвегія, Франція).

Цей фільм номінувався ще в кількох основних категоріях, однак режисер підкреслив, що щасливий отримати саме цю статуетку, адже в рідній йому Швеції критики відносили фільм до іншого жанру.

Премію найкращому європейському режисеру вручав польський кінорежисер Павел Павліковський, фільм якого «Іда» минулого року отримав п’ять статуеток EFA у головних номінаціях. Він осипав компліментами усіх номінантів і вручив статуетку Паоло Соррентіно.

«Дякую насамперед Майклу (Кейну. – ДМ) – ця нагорода твоя. І дуже дякую моїм продюсерам», – зазначив режисер, чия стрічка «Велика краса» минулого року отримала «Оскара» як кращий фільм іноземною мовою.

Фінальний акорд – і головний приз, статуетка за найкращий європейський фільм, також відійшла до рук пана Соррентіно. «Дякую дуже, це величезна честь. Дякую академії. Це маленький фільм про сприйняття свободи, і я вважаю, що це є найбільш важливим поняттям для сучасної Європи», – зазначив він наостанок.

Нагадаємо, по непарних роках кіноприз традиційно вручають у Берліні, де розташована штаб-квартира Європейської кіноакадемії, а по парних – у містах, які на рік набувають статусу культурної столиці Європи. 

У 2016-му захід пройде у польському Вроцлаві. Сподіваємося за рік розповісти про це нашим читачам.

Минулого року кореспонденту ГО «Телекритика» пощастило побувати на церемонії в Ризі, де український фільм вперше в історії здобув Європейський кіноприз: «Плем’я» Мирослава Слабошпицького стало «Європейським відкриттям».

Катерина Толокольнікова, «Детектор медіа», 16 грудня 2015 року

27 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно»

26 травня, неділя, Червоний за ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ

25 травня, субота-неділя, Синій зал ХХІІІ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ФІЛЬМІВ, ТЕЛЕВІЗІЙНИХ І РАДІОПРОГРАМ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА "ЗОЛОТЕ КУРЧА"