f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Любов — не хімія

25.12.2015

22 грудня 2015 року відбулася прем’єра сповненого витонченої іронії фільму Романа Ширмана «Тепер я буду любити тебе». 

Валентина Самченко, «Україна молода» 

«Таке кіно потрібне, — каже «УМ» після прем’єри вітчизняного фільму «Тепер я буду любити тебе» відомий кінокритик Сергій Тримбач. — Днями була дискусія: одні, прокатчики, казали, що робиться погане кіно, і ви хочете, щоб ми його прокатували; виробники казали: «А ви не вмієте прокатувати». Істина, як відомо, десь посередині. Треба вміти робити і те, й інше. Я не думаю, що в цього фільму буде велика аудиторія, але вона є. Як казав Гоголь: якщо з’явилася у світі десь книжечка — значить, десь сидить її вірний читач. Аудиторія стрічки «Тепер я буду любити тебе» молодіжна, це було зрозуміло й по реакції у залі: вискотіння й сміх лунали не старечі. А хто у нас ходить у кінотеатри?! Може, трохи перевантажена фабульно історія, я б її трохи спростив. Але це справа смаку. Мені сподобалися актори на чолі з самим Богданом Бенюком, усі смішні взаємовідносини між нею і Максом, між нею — і Мішелем, сестрою. Чимало всього прикольного й молодіжного. Я знаю режисера-постановника Романа Ширмана дуже добре, це людина з прекрасним почуттям гумору. (Ми з ним робили фільм «Небезпечно вільна людина» про Параджанова, скільки його не показували — завжди був регіт, хоча це документальна картина). Гумор у новій стрічці не грубий, а тонкий, вишуканіший, ніж того потребує масовий загал, тому і глядацька аудиторія буде меншою. Це комедія, яка не на трюках тримається, як у Гайдая, а ближча до Рязановських стрічок».

Стрічка «Тепер я буду любити тебе» була запущена у виробництво Державним агентством України з питань кіно ще 2011 року. Тоді вона стала лауреатом першого конкурсного відбору для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів. Але вітчизняна компанія-виробник «Інтерфільм» утратила фінансового партнера, це стало причиною досить тривалої перерви в роботі. Крига скресла із появою вже наприкінці 2014-го грузинського копродюсера кінокомпанії Artizm. Власне зйомки тривали менше трьох місяців. У кадрах можна буде побачити, зокрема, столичні стелу Незалежності й Оперний театр.

Загальний бюджет фільму, що проходив за програмою держзамовлення, — 13,68 млн. грн. (Держкіно виділило половину коштів). Продюсери картини — Володимир Козир та Олена Фетісова (її режисерський і продюсерський проект «Параджанов» мав неабиякий фестивальний успіх, був висунутий від України на здобуття премії Американської кіноакадемії «Оскар»).

Олена Фетісова виконавця головної ролі скромного і нещасливого, але благородного багатія Мішеля — Богдана Бенюка — називає «наш Жан Габен». Фільм починається його закадровим текстом. Узагалі фрази з «Тепер я буду любити тебе», може статися, часто цитуватимуть. Як от: «Гарний привід для радощів: знайти того, кому гірше, ніж тобі». Або: «У мене не менше проблем — а снідати треба». Чи: «Закохався у родимку, а жити довелося з усією жінкою», «Любов — це не фізика, не хімія…» І ще: «Усі переживають трагедії, але не для всіх їх пише Шекспір».

Мішеля, який неначе навіть міг бути 147-м у списку Форбса, а точно може собі дозволити купити ресторан і відправити доньку вчитися у Сорбонну, залишає дружина (Ольга Сумська), промінявши на бідного, але молодшого художника. Іде від свого красунчика Макса — коли вже темно, з величезним чемоданом — і юна Оксана, бо чи то раз зрадила йому з кимось чи просто пару годин проговорила з іншим чоловіком. Мішель на авто підбирає чи то вигнанку, чи протестувальницю проти нещирих стосунків. Згодом привозить до сестри дівчини — Олі, яка знімає кімнату, виявляється, поряд із художником-розлучником… Намотування і переплетіння стосунків загалом десь десятка героїв для глядачів необтяжливі. Бо в них не заглиблюються до найменшої дріб’язковості, а лише окреслюють легкими мазками, іронізуючи над егоїзмом або надмірною романтикою, бажанням гарно влаштуватися в житті (і навіть казусами сьогодення: коли дах будинку може загорітися, бо на нього поклали око підприємливі ділки). Хоча суть — у деталях. Наприклад, провокативно для глядачів звучать з вуст героїні Ольги Сумської слова: «Оля — яке ім’я мерзенне». Дуже яскраво зіграли сестер молоді акторки Крістіна Кісельова та Арина Анпілогова.

Комедію почнуть показувати в кінотеатрах із 31 грудня. За словами Олени Фетісової, ведуться перемовини з одним із топових телеканалів. Після прокату стрічку «Тепер я буду любити тебе» планують показати телеглядачам. Можливо, станеться це вже у лютому.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Богдан Бенюк: Не тільки мій талант прийшовся до фільму. Стрічка народилася у головах Олени Фетісової і Володимира Козира. Вони запропонували мені зіграти. Я погодився, бо ролей такого бельмондовського плану в мене ще не було. Вважаю, фільм вдався, бо в ньому є міра, такт, якийсь такий жанр теплоти. Тоді, коли сьогоднійній день нас змушує займати жорстку позицію. Заслуга Олени Фетісової і Романа Ширмана, що вони зробили такий кінопродукт. До речі, закадрового тексту спочатку не було. Почали думати, пробувати — і маємо «товар» саме такого вигляду. 

Ольга Сумська: Ми робили фільм із гарячим серцем, великим ентузіазмом і бажанням створити чудову світлу новорічну історію. Час важкий, але ми не маємо права схибити. Треба дарувати глядачам позитивні емоції. Сподіваємося, люди підуть дивитися українське кіно. Ми фактично закладаємо фундамент відродження українського кіно. І це не порожні слова.

Валентина Самченко, «Україна молода», 25 грудня 2015 року, №164 

20 січня, неділя, Червоний зал Художній фільм «БРАТИ СІСТЕРС»

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»