f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Про «Червону королеву» та минуле без України

16.10.2015

Телеканал «Інтер» упродовж минулого тижня вперто повертав глядача до радянського «прекрасного дальока», показавши 12-серійну мелодраму «Червона королева».

Інна Долженкова, MediaSapiens

Сам фільм виробництва Fim.ua та Shnip можна вважати досить добротним байопіком про життя найвідомішої радянської манекенниці (так називалися в СРСР моделі) Регіни Збарської (в серіалі — Барської). Скажу більше — серіал повертає ім’я цієї жінки з небуття, адже про неї давно всі забули. Але важливо зрозуміти, навіщо це робиться. Підозрюю, що вся неймовірна розкіш створених радянськими модельєрами вбрання, аби показати клятому Заходу, що в СРСР теж є мода, подана в не менш шикарних інтер’єрах, потрібна була творцям не для екскурсу в історію 60–70-х років минулого століття з метою просвітництва.

Красиві люди в красивому вбранні, інтриги в світі моди, шалені пристрасті, подружні зради, вічне кохання, ну й усюдисуще КДБ, який додає перцю в існування головних героїв — що ще потрібно глядачеві, щоб на годину-дві забути про свої негаразди?

Та в цьому кіно, як і в фільмі «Высоцкий. Спасибо, что живой», людоїдська «контора глибокого бурения» виявляється досить вегетаріанською, відпускаючи головну героїню з-під свого нагляду. Тобто глядачеві вкотре транслюють тезу, що навіть нагляд КДБ — це не так страшно, адже контора ця захищала інтереси великої держави, і якщо когось тримала на гачку, то, розібравшись, великодушно з нього відпускала.

«Червона королева» органічно вписується в російський телевізійний тренд останніх років — показувати життя в СРСР виключно в ностальгійних тонах, щось на кшталт утраченого раю. І якщо для російського глядача цей тренд цілком органічний (іншого, мабуть, він уже й не визнає), то для українського — це чергова атака на дуже кволі паростки української ідеї самодостатності.

За логікою авторів подібних фільмів, навіщо «прагнути дивного»(брати Стругацькі), якщо в нашому спільному минулому все було настільки райдужно? А якщо це так, чи не варто спробувати ще раз, відновивши спільний дім — «русский мир»?

«Червона королева» — фільм надзвичайно витратний: самих оригінальних костюмів пошили тисячу. Повторюся — він у плані відтворення побутових деталей надзвичайно добротний, навіть скрупульозний. І саме це дає підстави розуміти: нам показують красиве життя в СРСР не просто так, а задля занурення в ностальгію за ним. За тими роками відносного миру й матеріального благополуччя, омріяної нині багатьма часами стабільності й зрозумілих правил гри.

І в цьому криється головна небезпека подібного кіно — воно не про майбутнє, яке з російського суспільно-політичного, а відтак і з мистецького зникло, здається, назавжди.

Український телеканал, що показує подібні серіали, теж обирає минуле, де немає України, а є лише великий-нерушимий Радянський Союз. І прагне глядача, який перестане ідентифікувати себе як громадянин України.

Інна Долженкова, MediaSapiens, 14 жовтня 2015 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ