«1+1 медіа» та ГО «Телекритика» припиняють співпрацю
14.10.2015
З 30 жовтня 2015 року Наталія Лигачова разом зі своєю командою залишають портал «Телекритика» та сайт «Дуся», повідомила «Телекритика» 13 жовтня 2015 року.
Напередодні, 12 жовтня 2015 року, на загальних зборах акціонерів було переобрано директора ТОВ «Телекритика». Замість Наталії Лигачової ним став Юрій Братаніч. Керівником проектів було призначено Антона Онуфрієнка. Раніше він очолював відділ «Бізнес» у газеті «Комерсанть-Украина», працював у журналі «Новое время», а також запускав інтернет-журнал про міську культуру БЖ.
«"1+1 медіа" та проект "Телекритика" пройшли складний шлях упродовж кількох років, разом пережили непрості часи правління Януковича і задоволені, що змогли бути корисними один одному. На цьому етапі команда Наталії Лигачової вважає за потрібне розвивати новий проект, а "1+1 медіа" зосередиться на перезапуску проектів "Дуся" та ТК», — зазначив генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко.
«Проект "Телекритика" було створено мною у 2001 році за підтримки західних донорів. Наприкінці 2006 року, коли виникли проблеми з подальшим розвитком порталу за наявним на той час грантовим фінансуванням, нашу команду підтримали представники українського приватного бізнесу. Ми вдячні групі "1+1 медіа" за роки співпраці. Наразі команда громадської організації "Телекритика" продовжить розвивати сайт MediaSapiens та почне розробляти нові проекти, присвячені аналізу і критиці медіа», — сказала Наталія Лигачова.
Докладно про завершення відносин ГО «Телекритика» і «1+1 медіа» Наталія Лигачова розповіла виданню Marketing Media Review.
Якою була структура «Телекритики»: які проекти належали ГО, які — холдингу «1+1»?
С января 2007-го года владельцем ТМ «Телекритика» и доменного имени http://www.telekritika.ua являлась ТОВ «Телекритика», где у структуры «Главред-медиа», относящейся к «плюсам», мажоритарный пакет акций. ТМ «MediaSapiens» и его спецпроекты «Выборы и СМИ», «Суспільне мовлення» и другие, а также ТМ «ВидеоТека» являются собственностью ГО «Телекритика».
У яких питаннях редакції вдавалося лишатися незалежною від думки керівництва холдингу, в яких — ні?
В начале нашего сотрудничества у нас возникали конфликты в освещении некоторых вопросов, связанных с медиа как бизнесом. К примеру, в освещении темы телевизионных рейтингов. «Плюсы» считали, что надо ориентироваться только на панель «Вся Украина», мы — что нужно брать обе панели (помимо всеукраинской, это еще панель городов 50 тыс.+, — ММР). Но в ходе переговоров мы находили компромиссы.
Что же касается критики медиапродукта, вопросов «медиа и политика», свободы слова и так далее — в этом никогда никто не пытался как-то на нас влиять.
Порой возникали споры не столько с руководством холдинга, сколько с пресс-службой и пиаром «плюсов» по поводу материалов на «Дусе» о проектах «1+1». Как и пиарщики почти всех украинских каналов, они считали, что «Дуся» их только критикует и не замечает позитива:). В связи с этим вспоминается забавный эпизод. В каком-то дружеском разговоре «плюсовцы» спросили меня: ну почему вы написали о проекте такого-то канала, а о нашем подобном и очень хорошем — нет? Я ответила: «Так мы же тот проект покритиковали». На что они заметили: «Мда?.. Если бы вы нас так покритиковали, мы бы посчитали это большой похвалой»…
Но это обычный диалог тех, кто критикует и тех, кого критикуют. То есть у нас нет оснований говорить, что «плюсы» после где-то первого полгода-года взаимной притирки как-то вмешивались в редакционную политику даже таблоида «Дуси», а «Телекритики» подавно. Мы освещали все последние скандалы с Игорем Коломойским, и по Андрушко, и с Шустером, например, исключительно так, как считали нужным сами. И ни разу никто нам в ответ не позвонил и ничего не потребовал. Цензуры не было, точно!
Як ви прийняли рішення, що все ж треба іти? Що стало останньою краплею?
Не было последней капли. Просто ГО «Телекритика», прежде всего благодаря поддержке шведской СИДЫ, наращивала свои финансовые возможности. И в какой-то момент и у нас, и у доноров возникло понимание, что ТК может вернуться к самофинансированию проектов. При этом после Майдана, как известно, Игорь Коломойский стал активно заниматься политикой, а привязка к любой политической силе нежелательна для экспертов.
Честно говоря, «достали» и необоснованные упреки в нашей якобы заангажированности со стороны некоторых коллег. Сочетание всех этих факторов побудило нас еще в мае этого года инициировать переговоры с «плюсами» о «разводе».
Як це — полишати і, фактично, віддавати іншим людям власне творіння, яким займалися 15 років?
Уточню: 14. Конечно, нелегко. Переговоры потому и длились достаточно длительное время, что мы пытались уговорить «плюсы» разделить бренды: им — «Дусю», нам — «Телекритику». Но юридически для этого нужно было согласие двух сторон. «Плюсы» на это не согласились, это было их правом, поэтому мы приняли решение просто уйти всей командой и создавать новый проект.
Подчеркну, что расстались мы с «плюсами» корректно, никаких претензий у нас к ним нет. Долгие годы финансирование от холдинга «Главред-медиа» были решающими для существования «Телекритики», так что мы благодарны им за эту поддержку.
Що буде з командою сайту «Телекритика», чи усім знайдеться місце на MediaSapiens, у якого є власна редакція?
Почти вся команда уходит в ГО. Несколько человек, возможно, останется на «Дусе», после переговоров с ними нового руководства ТОВ «Телекритика». Исключительно на MediaSapiens в данный момент работает всего два человека, все спецпроекты у нас велись в условиях практически конвергентного ньюзрума. То есть люди работали и над наполнением сайта ТК, и надо наполнением сайта МS и его спецпроектов. Так что работы хватит на всех, главное, чтобы у нас были средства для финансирования их усилий.
Як зміниться MediaSapiens в плані тематики, які напрямки забере з «Телекритики»? Чи можна говорити, що це буде та ж сама «Телекритика», але з іншою назвою?
Мы еще не приняли окончательного решения, но скорее всего, МS станет более целенаправленно заточенным на тему именно медиаграмотности как таковой. А вместо сайта «Телекритика» будет создан новый ресурс. По своей тематике он будет близок к тому, чем была «ТК», этого ждут от нас и доноры. То есть, очевидно, ГО «Телекритика» начнет работать над тремя основными направлениями с более четким их разделением: как аналитический центр по вопросам медиа, как профильный сайт по медиаграмотности и как «СМИ о СМИ».
Чи достатньо грантового фінансування, аби підтримувати MediaSapiens і нові проекти у форматі «уся Телекритика»?
На данный момент у нас есть средства для создания нового сайта, и это уже немало. Есть «дыры» в возможностях финансирования зарплат всех нужных всем нашим проектам сотрудников, но мы ведем активные переговоры с донорами, которые, как мы надеемся, нас поддержат.
Чи будете ви шукати нового інвестора?
Новых западных доноров — да, мы их искали, ищем и будем искать. Частного инвестора — нет.
Портал «Телекритика» команда Наталії Лигачової залишить 30 жовтня 2015 року. Після цього проект «Телекритика» буде призупинено з метою подальшого перезапуску, а проект «Дуся» продовжить функціонування в теперішньому вигляді. Ці процеси будуть відбуватися вже з новою командою та керівництвом.
Презентація нових проектів на чолі з Наталією Лигачовою від ГО «Телекритика» відбудеться у січні 2016 року.
Новину про відхід Наталії Лигачової від роботи над виданням «Телекритика» прокоментував генеральний продюсер Star Media Юрій Мінзянов:
«Дуже шкода, правда...
Останнім часом я намагався нікому не давати інтерв'ю або коментарі, виключення робив лише для «Телекритики»...
Вони завжди були у мене на «першій кнопці», робочий день починається з перегляду цього сайту, хоча я й критикував їх останнім часом за надмірну політизованість...
І коли понад десять років тому я працював у Москві, у найбільшій кінокомпанії, саме «Телекритика» підтримувала мій духовний зв'язок із батьківщиною своїми публікаціями.
Дякую усій команді цього чудового Інтернет-проекту, маю надію, що ви нас усіх ще не раз здивуєте!» — написав він у Фейсбук.
«Телекритика» була одним із провідних ЗМІ, що тримали руку на пульсі українського кінопроцесу, відображаючи усі аспекти розмаїтого кіножиття: від формування державної політики у галузі кінематографії та функціонування кіно- і телесеріального виробництва до особливостей розповсюдження і демонстрування українських фільмів у кінотеатрах, на телебаченні та Інтернет-платформах, проблем і перспектив вітчизняної кіноосвіти, фестивального руху тощо.
Особливої — та багато в чому унікальної для вітчизняного медіа-простору — уваги у виданні було приділено українському документальному кіно. Провідним кіножурналістом «Телекритики», що піднімала ці теми, була Олена Коркодим, якій, вочевидь, поки що не знайшлося місця ані у новій конфігурації реформованої «Телекритики», ані у створюваному Наталією Лигачовою виданні-альтернативі.
«Не вірю, що Фейсбук допомагає у пошуках роботи, але вірю в дива та можу навести приклади :). До команди "Телекритики" не помістилася. До команди "1+1" ніколи особливого відношення не мала. Завершую розпочаті теми. "Молодість" планую висвітлювати», — написала Олена Коркодим, принагідно закликавши уподобати у Фейсбук сторінку «Документи»: імена та прізвища українського документального кіно, де розміщує власні кінокритичні розвідки. (15 жовтня 2015 року Олена Коркодим повідомила, що Наталія Лигачова знайшла для неї роботу в новій редакції з можливістю публікувати інтерв'ю та інші матеріали про українське кіно. — С.В.).
Історія «Телекритики» змушує згадати сумну долю провідного періодичного кіновидання України — журналу «KINO-KOЛО», що творився під орудою Володимира Войтенка одинадцять літ, від 1997 року. Істотну допомогу галузевому виданню запропонованував тоді саме керівник телеканалу «1+1» — кінорежисер і продюсер Олександр Роднянський. А втім, після бізнесово-судової боротьби за канал і зміни менеджменту, основне фінаснування «KINO-KOЛО» втратило. Журнал припинив існування у липні 2008 року.
«Телекритиці», вочевидь, поки що такий гіркий сценарій не загрожує. Але водночас зрозуміло, що видання, яке виходитиме під цієї назвою після перезапуску, буде не просто іншим — новим.
Сергій Васильєв