Триває фестиваль короткометражного кіно для дітей та підлітків «Єдність і толерантність»
12.10.2015
1 жовтня 2015 року завершився черговий етап фестивалю короткометражного кіно для дітей та підлітків «Єдність і толерантність».
Фестиваль розпочався 16 вересня у Києві й тривав у кінотеатрі «Кінопанорама» три дні. Згодом покази для дітей та підлітків відбулися в Одесі (з 22 по 24 вересня), Дніпропетровську, Житомирі, Краматорську, Львові та Слов’янську (тут фільми демонстрували з 29 вересня по 1 жовтня).
Програму короткометражних стрічок «Єдність і толерантність» поділено на блоки: для дітей віком від 5 до 8 років, дітей віком від 9 до 14 років, а також – підлітків віком від 15 до 18 років. Відвідування фестивалю, орієнтованого не виконання врай важливої за нинішніх умов соціокультурної місії поширення толерантного ставлення до «іншого», є безкоштовним.
Про те, як наповнювалася програма показів, виданню MediaSapiens розповів програмний директор фестивалю Ілля Дядик.
«Ми створювали програму разом з Interfilm Berlin. У них дуже великий досвід відбору короткометражного кіно, вони існують майже 20 років. Мають спеціальну програму, спеціальний фестиваль дитячого кіно. Фільми для нашого фестивалю вони відбирали півроку. Оскільки толерантність – це така всеохопна тема, ми намагалися обирати фільми, що стосуватимуться її різних аспектів. Зокрема, про людей з іншим кольором шкіри, стосунки у школі, імміграцію та війну. Також намагалися охопити якнайбільшу кількість країн», – пояснив він.
Перший київський показ фестивалю 16 вересня відкрив вірменський та український режисер Манук Депоян, його анімаційна стрічка «Халабудка» – Найкращий анімаційний фільм 2014 року за версією Національної спілки кінематографістів України – увійшла до програми заходу.
Манук Депоян, який вже 25 років працює в жанрі анімації (10 з них – в Україні), розповів MediaSapiens про те, як створювали фільм: «Ідея стрічки не моя. Я співпрацюю багато років з українською сценаристкою та письменницею Наталією Гузєєвою, авторкою таких відомих мультиплікаційних історій, як «Капітошка», «Як Петрик П’яточкин слоників рахував». Вона і запропонувала мені історію. Узагалі спочатку їх було три. «Халабудка» повинна була бути лиш на 4 хвилини, але зрештою ми вирішили розширити її. Зазвичай я працюю в мальованій анімації. Створюєш зображення на папері, розрізаєш на частини (як це було з «Їжачком у тумані»), і потім рухаєш це все під камерою. «Халабудка» малювалася на комп’ютері».
Анімаційну стрічку Манук Депоян створював 9 місяців. Він каже, що любить різні стилі, а зараз уперше розпочинає роботу над проектом 3D-анімації – фільмом «Микита Кожум’яка».
На запитання, про що його стрічка, режисер відповів просто: «Про взаємини, про те, що найважливіше від усього – любов, повагу, терпіння. Я вважаю, що діти з ранніх років мають розуміти, що таке толерантність. Важливо не лише легко спілкуватися з такими, як ти сам, а й вміти знайти спільну мову та поважати тих, хто від тебе відрізняється».
17 вересня із фестивальною публікою зустрівся режисер Фабіан Ребеццо, що його анімаційна робота «Зміни», представлена у програмі показів, була створена у Мозамбіку, де кінематографіст провів близько 10 років із соціальною місією. «Мій фільм – про баланс між природою та культурою. Персонажі приходять до розуміння, що для процвітання потрібно збалансовано користуватися ресурсами, брати найкраще і від природи, і від технології, – розповів режисер. – До мене приходять ідеї, якими хочеться поділитися з молодими людьми, з дітьми, тому я знімаю анімаційні фільми, адже це – найкращий спосіб донести їм свої думки. «Зміни» були створені для освіти дітей у Мозамбіку. Але виявилося, що цей фільм має ширше призначення, він цікавий і корисний юним глядачам у будь-якій країні».
У третій день кінофоруму в Києві були показані стрічки для підлітків 15–18 років. Спеціальна гостя фестивалю Сюзанна Казарес Домінго особисто представила одну з них – власну картину «Спроба». За сюжетом, дівчина із традиційної мусульманської родини, яка нещодавно переїхала у США, намагається пройти кастинг у команду чірлідерів. Проте тренери ставлять їй умову: потрібно зняти хіджаб. Батьки дівчини категорично проти, відтак перед нею постає непростий вибір. «Переїжджаючи на нове місце, ми втрачаємо частину себе, своєї культури та ідентичності, – розповіла режисерка. – Це переживає і дівчина, і її батьки. У фільмі я хотіла показати, що вони по-різному сприймають свою культурну приналежність. Що в принципі можливо сприймати її по-різному. Кожен із нас живе власним життям, і остаточне рішення завжди за нами. Хоч це непросто, але це і є свобода. Те, що ми бачимо у фільмі, є спробою дівчини бути собою».
20 жовтня безкоштовні покази фестивалю «Єдність і толерантність» розпочнуться в Кривому Розі, Миколаєві та Херсоні, 17 листопада – у Запоріжжі, 24 листопада – у Маріуполі та Харкові.
Більше інформації про фестиваль – тут>>>.
Власна інформація НСКУ