f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Спадок нації

18.09.2015

На Буковині знімають фільм про вишиванку.

Марія Вишневська, «День»

У картині покажуть історію вишиванки, її регіональні особливості, різноманітність орнаменту та техніки.

— Бажання створити такий фільм, — каже автор ідеї та сценарист фільму «Спадок нації» Леся Воронюк-Волошина, — зародилося ще дев’ять років тому, разом з ідеєю створення Дня вишиванки. Але цього року, коли свято розрослося не тільки до всеукраїнського, а й до світового рівня, зрозуміли, що у людей є потреба знати свою культуру і свої традиції. І це природно, адже люди все більше себе самоідентифікують українцями, а вишиванка цьому сприяє. Адже сорочка втілює в собі одну з основних функцій, якої дотримувалися з давніх часів, — бути оберегом людського тіла. А вишиванка — це не тільки символ краси, молодості, наслідування, а й оберіг, наш генетичний код. В основі фільму — неймовірні життєві історії, пов’язані з цим національним символом. Бо саме вишивка передає характерні ознаки місцевості в різних регіонах, відрізняючись орнаментом, барвами, технікою виконання.

Щоб зібрати багатовікову історію вишиванки, знімальна група шукає реальні історії людей і збирає вишиванки для фільму по всій Україні. І, природно, що фільм зніматимуть також в різних областях України, зокрема й на сході. Усі історії в стрічці — справжні, розповісти свою може кожен охочий. Знайшлися такі історії й на Буковині.

— Моя бабуся-ткаля з Кельменеччини — Вікторія Китайгородська — розказала про те, як у голодному 1947 році вишиванка врятувала цілу сім’ю від голоду, — розповіла Леся Воронюк-Волошина. — Тоді для кожної буковинської сім’ї вишита сорочка була величезним скарбом. Але щоб вижити, люди були змушені обмінювати її на їжу.

Режисер фільму Олександр Ткачук таку історію знайшов на Луганщині. Російська пропаганда там плідно працювала ще з імперських часів, і на рушниках та сорочках вишивали двоголового орла. Та місцеві жителі запевняють, хоч як би там було, вони — українці.

— Жінка, працівниця краєзнавчого музею, просила: «Будь ласка, покажіть нас українцями, тому що побутує така думка — якщо ми на сході, біля Росії знаходимося, то ми російськомовні. Це не так. Ми розмовляємо українською, ми вишиваємо, ми відновлюємо свої традиції».

Таких історій, запевняють автори проекту, дуже багато. Але якщо у когось є своя історія вишиванки, просять нею поділитися.

— Зараз знімаємо на Буковині, на черзі — Тернопільська, Львівська області, Центральна Україна та Південна. Ми хочемо показати унікальність вишиванок кожного регіону і засвідчити, що Україна єдина, — розповів режисер Олександр Ткачук. — А зважаючи на нинішню ситуацію в Україні, дуже важливо, щоб ми розвивали українську культуру, традиції, кіно.

Творці фільму сподіваються, що стрічку «Спадок нації» побачать не лише в Україні, а й за кордоном.

Марія Вишневська, «День», 9 вересня 2015 року, №162

20 січня, неділя, Червоний зал Художній фільм «БРАТИ СІСТЕРС»

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»