f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Ліра»: Кінотеатр, який почався не з вивіски

11.09.2015

Другий сезон кінотеатр українського фільму зустрів із оновленим фасадом та двома світовими прем’єрами.

Олена Коркодим, «Телекритика»

9 вересня «п'ятачок» перед входом до муніципального кінотеатру «Ліра» нагадував конференцію з питань розвитку українського кіно. Нинішній голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко та екс-очільниця відомства Катерина Копилова, кінокритик і програмний консультант Одеського міжнародного кінофестивалю Олександр Шпилюк, кінорежисер Мирослав Слабошпицький, акторка Римма Зюбіна, генеральний директор «Артхаус Трафік Україна» Денис Іванов, делегація Національної спілки кінематографістів України...

Поки будівельники завершували розміщення нової вивіски «Ліра», кінематографісти вітали один одного зі святом. Адже крок за кроком одному з найстаріших кінотеатрів Києва вдається відновити й кінематографічну славу, й історичну справедливість: пролетарська вивіска про Чапаєва дісталася закладу після перейменування в 1937-му, на етапі активного нищення української культури.

На початок нового сезону в «Лірі» було дві прем'єри. Кінорежисер, лідер ХУКа Дмитро Томашпольський приготував капусник на тему «Чапай, прощавай!». А учасники об'єднання Ukrainian Cinema Village представили кіноальманах «Фільм за 7 днів».

Голова Держкіно Пилип Іллєнко, очільник НСКУ Сергій Тримбач, генеральний директор кінокомпанії «Артхаус Трафік Україна» Денис Іванов

Екс-очільниця Держкіно Катерина Копилова та Олександр Шпилюк

Кінорежисер Тарас Ткаченко

Коли глядачів запросили до зали, стало відчутно, яка вона крихітна. Без зайвої паніки поціновувачі українського кіно розмістилися в проходах між рядами крісел, однак частині з них усе одно забракло місця.

Перші «тости» за український кінопрокат

Відкриття нового сезону «Ліри» відбулося в стилістиці Дня народження. Почесні гості зі сцени бажали активістам і кіномитцям можливостей для роботи й добробуту. З усього відчувалося, що необхідність кінотеатру українського кіно в Україні назріла давно.

Актриса Римма Зюбіна

Розпочав цей вечір один із ведучих Олександр Шпилюк не з виробничих питань кінематографістів. Насамперед він акцентував на акціях на захист ув'язненого в Росії українського кінорежисера Олега Сенцова. Як нагадав кінодіяч, заходи кінотеатру «Ліра» стали частиною підтримки ініціатив українських кінематографістів поряд із Європейською кіноакадемією, кінооб'єднаннями Польщі, Чеської республіки, Франції й багатьох інших країн.

Інша ведуча, начальниця відділу кінопрокату комунального підприємства «Київкінофільм» Лариса Зубенко нагадала про оновлення репертуарної політики кінотеатру. Зокрема, крім традиційних рубрик, таких як «Музей кіно», де Володимир Войтенко представляє класику українського кіно, щоп'ятниці на глядачів очікують прем'єри. У тому числі й другі прем'єри фільмів, маловідомих глядацькій аудиторії. Крім того, щосуботи демонструватиметься кінофільми молодих авторів, документальне кіно й альманахи. Кінопрокатні фільми будуть представлені в тематичних рубриках, ретроспективах сучасних кінорежисерів і кінопродакшнів.

Сюрпризом для присутніх став виступ Пилипа Іллєнка, який прийшов засвідчити не лише моральну, а й фінансову підтримку Держкіно.

«Кінотеатр українського фільму розпочався як волонтерська ініціатива, яка виявилася надзвичайно актуальною й отримує подальше життя, – зазначив пан Іллєнко. – Прийшов час, щоби ми долучалися до цього кінотеатру не тільки моральною, а й матеріальною підтримкою. Завдяки грандіозним успіхам українських фільмів у вітчизняному кінопрокаті в нас з‘явилася можливість підтримувати "Ліру" фінансово. До кінця цього року плануємо надати кінотеатру щонайменше 250 тисяч гривень. Сподіваємося, це лише початок. Також сподіваємося, що цю чудову ініціативу підтримуватимуть в українських містах і влада, і бізнес, і глядачі, які хочуть бачити на екранах України власне, українське кіно».

Наступним на сцену піднявся голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач. Вітаючи успіхи «Ліри», він зазначив, що члени НСКУ докладають зусиль до зміцнення конкурента Будинку кіно. А щоби змагання було повноцінним, очільник НСКУ радить «Лірі» розвивати комунікаційні майданчики.

Титулований український кінорежисер Мирослав Слабошпицький розповів, що якби не гнітюча ситуація зі спробою виходу в кінопрокат стрічки «F 63.9 Хвороба кохання» Дмитра Томашпольського та Олени Дем'яненко, кінотеатру українського фільму досі не було б. Адже саме пан Томашпольський згуртував кінематографістів, які стомилися від ставлення дистрибуторів до українських фільмів. «До інфляції середній український фільм – не блокбастер – робив у прокаті 20 тисяч доларів. Це дуже мало. Дмитро першим відчув, що на часі створення місця, де глядач може зустрітися з українським кінематографом, якщо він із ним розминувся», – сказав кінорежисер.

«"Ліра" – це прекрасна ідея, – додав Мирослав Слабошпицький. – Тут у відборі фільмів нема ані цензури, ані критеріїв відбору фільмів художньої ради. У світовому досвіді такі нішеві кінотеатри формують біля себе аудиторію і субкультури. Я дуже радий, що в нас з'явився світовий за формою кінотеатр українського кіно».

Новий директор кінотеатру «Ліра» Олеся Лавроненко в коментарі «Телекритиці» акцентувала, що крім «Ліри» в Києві вже діє зал українського кіно в кінотеатрі імені Шевченка.

Запозичують практику «Ліри» й регіони. Так, до урочистостей у «Лірі» долучилася керівник одеського «Інотеатру» Ольга Копилова. Вона розповіла, що вивчала досвід «Ліри», щоби відкрити схожий майданчик в Одесі. Однак експеримент поки що не вдався. «У нас не настільки звикли до українського кінематографа. Щоби зацікавити глядача, намагаємося комбінувати артхаус, авторське кіно, українські й іноземні фільми», – каже Ольга Копилова.

Дмитро Томашпольський наочно продемонстрував присутнім принцип роботи об'єднання ХУК, яке бере участь у плануванні репертуарної та освітньої політики кінотеатру, в дії. Піднявшись на сцену, він зателефонував ведучій програми «Кіно з Яніною Соколовою» та поцікавився: «Де ви?».

«У дверях», – із готовністю відповіла Яніна Соколова. Як акцентувала ведуча у своєму вітальному слові, за чотири роки існування програми ситуація в українському кіно змінюється на краще: «Якщо на початку ми вишукували героїв зі сфери українського кіно, то зараз у нас графіки зйомок розписані на три місяці наперед».

Долучилися до свята й учасники об'єднання «Сучасне українське кіно» (СУК), зокрема засновники Валерія Сочивець, Романа Батрак, Філіп Сотниченко, а також активісти Михайло Маслобойщиков та Юрій Шилов.

«Співпрацю з кінотеатром українського фільму "Ліра" в новому сезоні ми почнемо в перший тиждень жовтня, – коментує «Телекритиці» Валерія Сочивець. – Протягом семи днів будемо показувати альманахи, презентовані в першому сезоні. Серед них: кіноальманахи "Роздоріжжя", "Діалоги", "Чоловік та жінка", Ukr.Doc, "Задзеркалля" та інші. Як завжди, після кінопоказу буде зустріч із молодими режисерами».

Запрошували на відкриття сезону представники муніципального кінотеатру й представників Київміськдержадміністрації. Однак чиновники відповіли, що мають цього вечора «нараду».

Йода проти старої вивіски кінотеатру «Ліра»

Бомбою програми стала стрічка Дмитра Томашпольського, яку капусником охрестили, виходячи з її скромних виробничих параметрів. Насправді ж «Чапай, прощавай» – епічна драма з глибокими підтекстами. З одного боку, це світова війна, де крім Чапаєва б'ються й хобіти, і Йода, і «300 спартанців», і Македонський, і Гітлер, і подоба Путіна, й сучасні ватники. З іншого – це, наприклад, тривимірний у часі й дзеркалах образ героя мас, який трансформується в персонажа Джеймса Кемерона в 3D – Аватара. І він для більшості в залі глядачів є, безперечно, впізнаваним, тимчасом як десятки українських фільмів 1990-х і прізвища їхніх авторів – наче солдати, зниклі безвісти.

Реалізував цей фільм-концерт Дмитро Томашпольський, міксуючи переозвучені епізоди з кількох кінокартин, музичні твори, мови та, вочевидь, власні роздуми про випуски теленовин.

Схвально відгукується про «Чапая» Сергій Тримбач: «Трохи сюру, поєднання різних епох, легка насмішка над історією й над нашими уявленнями про історію. Для нашого покоління Чапаєв культова була постать в дитинстві...»

Кінознавець пропонує глядачам вдуматися в сенс наведених у стрічці жартів і цитат: «До речі, мало хто знає, що відома фраза, яку каже Фурманов Чапаєву, коли той у гніві розбиває табуретку – "Олександр Македонський теж був великим полководцем, але ж навіщо стільці ламати?" – цитата з гоголівського "Ревізора". Там городничий каже учителю історії: "Чудова людина, великої душі. Один тільки недолік – коли починає говорити про Олександра Македонського, збігає донизу з кафедри, стілець "хрясь"... Олександр Македонський – велика людина. Але навіщо ж стільці ламати?"».

Олександр Шпилюк теж зауважив чимало цікавих сенсів у цій стрічці: «Всі очікували на дуже смішний капусник, а він гіркий, трагічний, дуже складний у хорошому сенсі цього слова і дуже багатошаровий. Це фільм, який треба спокійно дивитися, забувши слово "капусник"».

Ще одна подія вечора – прем'єра кіноальманаху «Фільм за 7 днів» – надихнула автора писати репортажі по сім хвилин. Свої коротко-короткометражні стрічки учасники об'єднання Ukrainian Cinema Village відзняли в рекордні терміни. Результат відповідний: всі історії зливаються в одну – про людські відносини й психологічні травми. Найбільшим враженням від перегляду альманаху стала мікрострічка про парадоксальний туалет, у який просяться життєрадісні люди.

Попри очевидну відсутність генія-холерика в команді альманаху, глядачі не раз вітали твори альманаху оплесками. Схвально відгукується про таку практику для початківців кінокритик, а також викладач КНУ театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого Сергій Васильєв-молодший. «Якщо ставити питання руба, що краще – знімати по фільму кожні сім днів, чи по фільму раз на семестр, то, можливо, знімати кожні сім днів – краще, – коментує він «Телекритиці». – Просто, як справедливо зазначили самі організатори проекту, не варто розглядати пропозицію постійного (або бодай регулярного знімання) як альтернативу базовій кіноосвіті. Це її логічне продовження. І в тому – великий плюс».

Разом із тим він зауважує: «Інше питання, чи доречно те, що твориться таким навчально-практичним чином, демонструвати широкому загалу глядачів. Гадаю, що результат, продемонстрований у рамках альманаху, – не найгірший».

Сподіваємося, що в новому сезоні в репертуарі «Ліри» буде більше й найкращих досягнень українського кіно.

Фото Максима Лісового

Олена Коркодим, «Телекритика», 11 вересня 2015 року

27 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно»

26 травня, неділя, Червоний за ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ

25 травня, субота-неділя, Синій зал ХХІІІ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ФІЛЬМІВ, ТЕЛЕВІЗІЙНИХ І РАДІОПРОГРАМ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА "ЗОЛОТЕ КУРЧА"