f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Іноходець»

31.07.2015

Кияни і одесити згадують актора і барда Володимира Висоцького.

Олександр Чепалов, «День»

Нині в київській галереї «Висоцький» на Воздвиженці представлено експозицію «Володимир Висоцький і Одеська кіностудія». Сама галерея і кав’ярня «Таганка» виникли рік тому, в роковини смерті популярного барда і актора радянських часів. Володимир Семенович пішов з життя 25 липня 1980 року. З того часу минуло 35 років. Напередодні цієї сумної дати в Палаці офіцерів Київський театр поезії і пісні представив публіці прем'єру вистави за піснями і віршами улюбленого поета «Іноходець», поставлену Ігорем Славинським.

– Сьогодні ми відкриваємо для себе нового Висоцького: сучасного, гострого, епатажного, зухвалого. Саме за ці пісні і вірші його так боялися тодішні урядовці і ненавиділи радянські письменники. Ми прочитали вірші, заспівали пісні і здивувалися – це не просто актуально, це суперактуально за сутністю і як все у Висоцького – геніально за формою і змістом, – вважає І. Славинський. – Ми добре знаємо і любимо Висоцького-філософа, який шукав відповіді на найважливіші питання буття; Высоцкого-громадянина, душа якого невпинно уболівала за Батьківщину; Висоцького-романтика, який умів любити всією душею, серцем, і до останнього подиху.

У виставі-концерті «Іноходець» візьмуть участь музиканти: Борис Бєльський (гітара), Костянтин Стрельченко (баян), Михайло Кримов (бас-гітара) і актори – Серафима Горєлова, Дмитро Макляков, Борис Георгієвський та Тимур Бобровський.

Якби хтось сказав, що в Києві можна доторкнутися до завіси з легендарної вистави «Гамлет», де грав В.Висоцький, напевно не повірив би. Але вона, фрагмент унікального атрибуту театрального мистецтва, витвір уродженця Одеси, художника Давида Боровського. Зв'язана з товстої вовняної пряжі, ця унікальна завіса, рухома в усіх площинах, могла, ніби щітка, змітати все що перебуває на сцені, служити троном для короля або місцем, де переховувалися герої вистави. І робити багато що інше, що до Боровського не зміг придумати жоден із сценографів.

«Гамлет», поставлений Юрієм Любимовим (він пережив Висоцького на 34 роки), став доленосним для актора. Більше того, це і є головною виставою в творчому житті всієї «старої» Таганки. Вважається, що Висоцького ховали в костюмі Гамлета. Це так, хоча театрального костюма в традиційному сенсі у його героя і не було – светр та джинси. І ще гітара.

«Гамлета» Любимова-Висоцького пам'ятаю, ніби дивився його вчора. Вистава починалася задовго до третього дзвінка. В глибині сцени, опершись спиною на цегельну кладку, сидів Висоцький, тихо наспівуючи щось своє. Глядачі замовкали, прагнучи розчути його слова. Прологом слугував текст Пастернака «Гул затих. Я вышел на подмостки…», який Висоцький перетворював на баладу з гітарним акомпанементом.

Гамлет у джинсах і з гітарою – символ акторської творчості В.Висоцького, а Жеглов у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» режисера С. Говорухіна – кульмінація його кінематографічних ролей. Прем'єра відбулася в листопаді 1979 р. і зробила Висоцького не просто популярним актором, а кумиром мільйонів. Приказка, що «злодій повинен сидіти у в'язниці», додає вислову цього персонажа характер вічно актуального афоризму. А те, що багато епізодів фільму знімали в «Одесі-мамі», додає йому достовірності.

До речі, Висоцький в Одесі знімався ще в чотирьох фільмах. Найпопулярніший із них «Вертикаль» того ж С. Говорухіна, випущений 1967-го. Але якщо Жеглову Висоцького режисер уже не дав заспівати, боячись, що це пошкодить достовірності образу, то у «Вертикалі» серед інших звучала знаменита «Пісня про друга»… Ще були «Короткі зустрічі» Кіри Муратової, непомітно пройшла стрічка «Білий вибух» і цікава робота Г. Юнгвальд-Хилькевича «Небезпечні гастролі», де партнеркою В.Висоцького була Ольга Аросєва. Отже «Володимир Висоцький і Одеська кіностудія» – тема цікава і дуже ємнісна.

Організатори виставки в Києві постаралися розширити уявлення екскурсантів про техніку зйомки півстолітньої давнини. Тут такі ж камери, софіти і «журавлі» для мікрофонів, які були багато років тому. А історія Одеської кіностудії має більш ніж сторічну давність, і це одна з головних сторінок українського кінолітопису, до якого ввійшов такий всенародно улюблений актор як Володимир Висоцький, чиє ім'я залишається в пам'яті різних поколінь глядачів.

На фото – Максим Камінський виконує роль Жеглова-Висоцького у відтвореному київськими ентузіастами павільйоні Одеської кіностудії (фото автора)

Олександр Чепалов, «День», 25 липня 2015 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ