f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Жіночий чинник»

30.07.2015

Нагороди Одеського міжнародного кінофестивалю викликали подив.

Світлана Агрест-Короткова, «День»

Завершився VI Одеський Міжнародний кінофестиваль. Позбавлена яскравих червоних фестивальних банерів і доріжки площа перед театром музкомедії стала буденною, закривши всі філії милих одеських ресторанчиків, стала буденною і зажурилася в очікуванні майбутніх свят.

Провести настільки солідний міжнародний кінофорум в умовах, що нині склалися в країні, забезпечивши його якісною програмою, гідними гостями і зростаючим інтересом глядачів, звичайно, вчинок. І за це низький уклін всій фестивальній команді на чолі з її незмінним президентом — Вікторією Тігіпко.

Задовго до його початку пані Тігіпко з гордістю заявила, що нинішнім фестивальним трендом є велика кількість фільмів, створених жінками-режисерами. І головне журі очолила відомий французький режисер і письменник мадам Жанн Лабрюн. Настільки потужну попередню декларацію підтвердили призи, які переважно дісталися кінодамам.

Вердикт журі не прийнято ревізувати, проте він викликав настільки потужну незгоду в професійних і глядацьких колах, що не говорити про це категорично не можна. І якщо Гран-прі, що дісталося молодій турецькій дебютантці Деніз Гюрзе Ергювен за міцно зроблене кіно «Мустанг», цілком можна пояснити, то розсип «Дюків» стрічці «Пісня Пісень» Єви Нейман став точкою спотикання і постнагородних дискусій.

Це третя робота режисера, і, на жаль, з точки зору майстерності, в ній не просліджується рух угору. Перша її робота — «Біля річки» була більш-менш перспективною заявкою, що сильно грішила її преклонінням перед образним рядом знаменитої одеситки Кіри Муратової. Але хто з початківців не створює собі кумира?! Очікувалося надалі створення власної кіномови, але не в’ялуватої нудьги. Тим більше що в основу сюжету узятий іскрометно-ненудний класик Шолом-Алейхем. Настільки висока оцінка цієї роботи говорить не лише про складність взаємин усередині журі, але і наштовхує на думку про горезвісне «ручне управління».

В українському конкурсі лідирували короткометражки, які були набагато цікавіші й міцніші за повнометражну складову національного конкурсу. Сподіваюся, ім’я переможниці в короткому метрі Марини Степанської ми незабаром побачимо на великому екрані.

Як завжди, плідно відпрацювала Літня кіношкола. Зали на майстер-класах були повні молоді з палаючими очима, думаю, ті, хто ділився думками про професію, від Майкла Наймна до Дарена Арановськи, теж отримали від цього спілкування потужний творчий заряд.

З великим успіхом пройшла програма для дітей і їхніх батьків, підготовлена Денисом Івановим і «Артхаус-трафік».

В цілому, якщо не брати до уваги організаційні негаразди, над якими, сподіваюся, команда подумає, проводячи «роботу над помилками», VI ОМКФ став святом не лише для шанувальників кіно, але і «заразив» тих, що сумніваються. Адже попри все його аудиторія виросла на 15 тисяч глядачів. А на популярні імена було непросто потрапити не тільки глядачам, але й акредитованим на фестивалі.

Завершуючи це свято кіно, його Президент оголосила дати наступного року. Побажаємо ж фестивалю довгого життя, з надією, що гендерна, а не творча складова не стане його постійним трендом.

Світлана Агрест-Короткова, «День», 21 липня 2015 року, №127

23 січня, середа, Червоний зал КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ «ВОНИ НЕ ПОСТАРІЮТЬ»

23 січня, середа, Синій зал КІНОШНІ БУВАЛЬЩИНИ До річниці створення студії «Київнаукфільм»

24 січня, четвер, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО І ФУТБОЛ» «Футбол у вітчизняному ігровому кіно» У програмі вечора показ фрагментів фільмів