f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Кіномандрівка країною

30.06.2015

Альманах «Місцеві» зібрав сім історій про дружбу, любов та міське життя. У них глядач відправиться до Бережан, Новояворівська, Краматорська і Херсона, а також дізнається про секрети Русанівки, книжкового ринку на Петрівці та хат посеред багатоповерхівок на Позняках.

Марія Катаєва, «Хрещатик»

Короткометражні стрічки знімали цьогоріч в рамках конкурсу My Street Films Ukraine. «Це британський проект, ми ж зробили українську версію. До цього власну версію зробили лише в Чехії, де є міжнародний фестиваль документального кіно «Жихлава», один із лідерів у Східній Європі, – розповіла «Хрещатику» співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86», організатор конкурсу і продюсер альманаху Надія Парфан. – В лютому ми оголосили конкурс під слоганом «Моє кіно, моя вулиця, моє місто» і відібрали проекти, які мали бути на стадії розробки – з концепцією і матеріалами. В першу чергу ми оцінювали, наскільки реалістично зробити фільм за короткий термін. В березні провели інтенсив з груповим обговоренням, майстер-класами з монтажу, драматургії, роботи з героями. Їх читали Катя Горностай, успішна молода режисерка, яка працює в жанрі інтимної авто-документалістики, Олександр Ратій та Андрій Литвиненко. Далі проекти розділили на три частини і за кожним куратором закріпили подопічних, які консультувалися щодо методу зйомки, монтажу, технічних питань. За місяць проекти були відзняті. Наприкінці отримали 12 фільмів, запросили професійних звукорежисерів «підтягнути» звук та підготували їх для показу на фестивалі «86» у Славутичі. Там фільми оцінювало професійне журі – Чед Ґрасіа, режисер «Російського дятла», Жанна Озірна, львівська сценаристка та режисерка, Майкл Стюарт, засновник британського конкурсу та фестивалю Open City Doc Fest. Вони обрали трьох переможців. Побачивши фільми на великому екрані, ми зрозуміли, що це вже готове кіно, та вирішили їх випустити в прокат. Сьогодні, коли з українського кіноринку пішли російські фільми і серіали, треба знімати малобюджетне і недороге кіно, яке може взяти своєю щирістю».

До альманаху увійшло сім з 12-ти фільмів. Це переможець конкурсу – «Мій кристал» Оксани Казьміної, дуже особиста історія, яку вже охрестили «горностаївщиною» (за подібністю до стилю Каті Горностай). Оксана зняла кіно про власні минуле і теперішнє – вона зустрілася з другом дитинства і першим коханням Сашею, з яким виросла у рідному Новояворівську. До речі, це місто Львівської області теж цікаве – його звели посеред лісу, бо поряд знайшли поклади сірки і на будівництво приїжджали спеціалісти з інших радянських республік. Оксана знайшла архівні кадри, які закарбували її з друзями в улюблених місцях Новояворівська. А для зустрічі з Сашею вона помандрувала до Кривого Рогу, де вони нарешті «проговорили» свої стосунки. В якості закадрового тексту під час подорожі Оксана розповідає свої сни, один з яких – про свою собаку Акулу, яка зустрічає господарку наприкінці фільму вже вдома. Друге місце посів Пьотр Армяновський з короткометражкою «На Сході». Він поїхав до Краматорська дізнатися, чим живуть його мешканці та чому вони люблять власне місто – тут щирі оповіді 87-річної бабусі, робітника заводу, жінки-водія трамваю... Дух міста Бережани (Тернопільська область) намагався передати Василь Павук у роботі «Бережани, Бережини» – це і розмова людини з собакою (і з вічністю) біля комплексу замку Синявських, і розповіді місцевих про тамтешнє поселення татар. Дещо вибивається із загального ряду POGRUZHENIE Олександра Зирянова. Це ігрова стрічка, яка складається з 10 мікросцен – абсурдних життєвих ситуацій в провінції, які могли статися лише в Херсоні.

Кілька робіт присвячені різним куточкам Києва. «Серед хат» Оксани Носач показує співіснування двох світів в одному просторі – села і міста. Йдеться про старі будинки, де й досі утримують город і тварин, які залишилися на Позняках і знаходяться в ямі, серед багатоповерхівок. Познайомитися з колоритними продавцями старих книг ринку «Букініст» на Петрівці пропонують Олена Москальчук та Дмитро Бурко в роботі «Колишні». Своєрідний світ: хтось тут пише вірші, а хтось шукає старий посібник з ремонту автомобіля... Приз глядацьких симпатій на конкурсі отримала стрічка «Я на дитмайданчику» Поля Гранека. Із маленьким сином він гуляє Русанівкою, розповідаючи історію цього острова у місті, що мав стати київською Венецією, роздивляючись дитмайданчики, класифікуючи сучасних мешканців мікрорайону – рибалок, бабусь, дітей, а також місцевих собак. До речі, музику до фільму Поль написав сам (навіть разом із сином), а присутність у кадрі молодого татуся з почуттям гумору та його малюка робить цей кінорепортаж особистим і зворушливим.

Кілька робіт продовжують фестивальне життя. «Мій кристал» та «На Сході» в червні представлятимуть Україну на фестивалі Open City Doc Fest у Лондоні, а POGRUZHENIE увійшов до конкурсної програми Одеського міжнародного кінофестивалю.

Марія Катаєва, «Хрещатик», 18 червня 2015 року

20 січня, неділя, Червоний зал Художній фільм «БРАТИ СІСТЕРС»

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»