f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

ЧЕТВЕР 2 КВІТНЯ. Сергій Тримбач - "ЛЕКТОРІЙ. КІНО" (телеканал UA: КУЛЬТУРА, 19.35) - про фільм "БІСИ" АНДЖЕЯ ВАЙДИ

02.04.2020

"Я СХОПИВ РОСІЙСЬКУ ДУШУ ЗА ГОРЛО. АЛЕ МИ ВИЯВИЛИ БІСІВ І В САМИХ СОБІ" (АНДЖЕЙ ВАЙДА).

Ще на початку 1970-х ВАЙДА поставив п»єсу А.Камю «Одержимі» в Краківському театрі. Знаменита вистава, яка утрималась на сцені тринадцять літ – за незмінних аншлагів. «Бєси»,- говорив тоді Вайда, - стали частиною нашого життя, ми відкрили бісів у самих собі. Можливо, саме це і зробило виставу такою переконливою». І трохи далі: «Ми схопили російську душу за горло, одначе вистава дісталась важко – надривом і розколеністю нас самих. Бо ж ми сказали про себе більше, ніж хотіли сказати, бо ми розкрились перед глядачем і не соромились показати те, що виявив в нас Достоєвський».

Отже, з одного боку схопили російську душу за горло, а з другого відкрили тих бісів в собі. В от сьому – так видається – і приголомшливе відкриття ВАЙДИ: бісів варто пошукати і в самих собі, а не тільки в інших, на стороні. Відкриття, яке режисер транслює і в фільмі, поставленому у Франції 1988 року.

Значно пізніше, уже 2004-го року, ВАЙДА поставить «БЕСОВ» у Москві, в театрі «Современник». Виставу сприйняли в контексті тогочасного політичного життя Росії. «Я вам представляю свой план. Сначала пожары!»- говорив зі сцени Пьотр Верховенський Ніколаю Ставрогіну, пропонуючи шляхом інтриг привести його до влади. Глядачі у залі завмерли – бо ж неподалік того дня і вечора в центрі Москви горів Манеж, біля самого Кремля.

«Ми відчули, що справді знаходимось в країні Достоєвського»,- так коментував це сам Вайда. Дивовижна річ – історичні сюжети повторюються знов і знов, але тільки крізь призму мистецького бачення, здатного вловити невидимі звичайному оку підземні поштовхи.

Дія роману, а за тим і п»єси Камю та фільму Вайди, відбувається у провінційному російському місті, на початку 1870-х. Пьотр Верховенський, син ліберала Степана Трохимовича Верховенського, головний провідник революційного осередку. Він намагається залучити до революційного руху Ніколая Ставрогіна, сина поміщиці Ставрогіної. Крім того, збирають і молодь, яка співчуває ідеям революційного перетворення суспільства: філософа Шигальова, колишнього військового Віргінського та інших – у тому числі й дівчат-студенток. Одначе ж найкращий спосіб поєднати цю різношерстну публіку Верховенський бачить в убивстві колишнього студента Івана Шатова. Що і робиться, зрештою. Метод єднання кров»ю, до речі, потім не раз використовували більшовики, особливо в часи сталінського режиму. Та й наступні терористичні угрупування… Тільки більшовики – то був великий терор, який став філософією державного тероризму.

Івана Шатова у фільмі ВАЙДИ грає польський актор Єжи Радзівілович – він однаково успішно працює як в театрі, так і в кіно. Зіграв і в знаменитих стрічках Вайди «Людина з мармуру» і «Людина із заліза», йому вдаються ролі людей максимально ранимих і не дуже певних у собі. Так воно й у «Бесах»… Гине Шатов у той момент, коли до нього повернулась зрадлива й непевна дружина, роль якої виконала французька зірка Ізабель Юппер...

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach?

Оренда кінозалів Будинку кіна

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно!

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно! У зв’язку з розпорядженням Київської міської державної адміністрації щодо протидії поширенню коронавірусу, всі творчі заходи Будинку кіно з 12 березня 2020 р. переносяться на інші терміни. Стежте за інформацією.