Про те, що раптом стало «не на часі»: як вічні цінності пішли на карантин
31.03.2020
Олег БАЙ, Надзвичайний і Повноважний Посланник України
Пандемія – минуща, життя – коротке, а культура та мистецтво – вічні.
Почну з цитування і мого давнього, дуже шановного мого друга – пана Віктора Замятіна: «…Погляньте, як майстерно оті, хто зараз при владі, змінили порядок денний, дискурс і контент інформаційного простору, практично повністю витіснивши з нього війну», і членкині президії Української бібліотечної асоціації (УБА), доцентки НАКККіМ пані Ярослави Хіміч: «…В умовах війни, російської агресії, окупації Криму обізнаність громадян, їх впевненість у незмінності зовнішньополітичного курсу України – дорогого варті».
Далі: