f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Віталій Юрченко з покоління шістдесятників

27.06.2018

Відходить покоління, залишаючи нам фільми, сценарії, дослідження. Відходять люди, одержимі не накопиченням матеріальних благ, не хапальними інстинктами, а творчістю. Люди, чиєю місією було донести глядачам і читачам важливі думки, цілющі емоції. Одне слово, залишити по собі слід на землі.

26 червня на тихому кладовищі в Бучі під Києвом знайшов спочинок один із будівничих українського поетичного кіно – редактор кіностудії ім. О. Довженка, кінознавець Віталій Юрченко. Прийшовши на кіностудію наприкінці 1960-х з дипломом ВДІКУ, він став редактором. Працював на 18 фільмах. Сьогодні молоде покоління не розуміє навіщо потрібні редактори фільмів, звідси – недбалість у їхніх роботах, а то й відверта халтура.

Віталій Васильович співпрацював з такими режисерами, як Юрій Іллєнко (чотири фільми, серед яких і «Білий птах з чорною ознакою»), Леонід Осика (чотири фільми), Михайло Бєліков (два фільми), Іван Миколайчук, Олег Гойда, Микола Рашеєв, Григорій Кохан, Євген Хринюк. Режисери могли на нього покладатися – він був їхнім творчим партнером і всіляко їм, талановитим людям, сприяв.

В обов’язки редактора фільму входила співпраця і зі сценаристами – в цьому сенсі Юрченкові випало комунікувати з цікавими сценаристами, тим же Іллєнком, Осикою, Миколайчуком, а також Віктором Мережком («Якщо можеш, прости»), Вікторією Токарєвою («Червоний півень плімутрок»). Авторитет Віталія Васильовича як професіонала і порядної людини був непохитний.

Він був мудрий, спокійний, спостережливий, багато знав про кухню кіно. Всі ці риси можна помітити і в його статтях, які він друкував. Зокрема тих, що з’явилися на сторінках журналу «Кіно-Театр» (усього 21 текст різних жанрів). Він запропонував цікавий аналіз творчості Сергія Параджанова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука, Кіри Муратової, Вілена Калюти, Валерія Кваса, Борислава Брондукова. Залишив цікаві міркування про авторство в кіно.

На жаль, останні сім років він хворів, і відійшов від справ кіно. І от гірка втрата. Але вдячна пам’ять про нього житиме і допитливі дослідники українського кіно бачитимуть його ім’я в титрах фільмів «Заячий заповідник» (був заборонений), «Еквілібрист», «Напередодні прем’єри», «Вклонися до землі», «Така пізня, така тепла осінь», «Увійдіть, стражденні!», «Розпад» та інших, читатимуть його цікаві спогади про талановитих режисерів, операторів та акторів українського кіно.

Висловлюю співчуття рідним і дружині – Інессі Іванівні Размашкіній. Ми, хто знав Віталія Юрченка, пам’ятатимемо про хорошу, скромну і талановиту людину.

 

Лариса Брюховецька

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»