f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Кіно: Функція і дисфункція

19.02.2018

Берлінський кінофестиваль, трохи відпочивши за вихідні, у понеділок входить у робочий графік. Хоча, звісно, який уже там відпочинок, коли щодня величезна кількість екранів починає випромінювати в зал накопичену авторами енергетику. А все ж було відчуття, що на вихідні у конкурс поставили загалом прохідні фільми. Хіба що картина „Довлатов” Олексія Германа-молодшого виглядала достойно, оповівши історію відомого письменника у його ще лінінградські роки і дні. Точніше, дні, бо йдеться про тиждень на початку листопада 1971-го. У Довлатова – про що б він не писав – виходить іронічно, а система, через своїх речників-редакторів, рече у відповідь: не так, я красивіша у багато разів, і щасливіша у стільки ж. Довелося полишати Есесерію, яка так любила дивитись у чарівне дзеркальце літератури і кіно, одначе не любила про себе правди. У фільмі Германа ще і Йосип Бродський присутній, і картинки інтелігентного простору часів, коли комуністична система стояла нібито на віки-вічні. А от, не встояла. Ніяка не встоїть, треба це пам”ятати.

Окрім великого конкурсу вдається й інще що глянути. Подивився, скажімо (у секції Перспектива німецького кіно), картину „Дисфункціональний кіт” С”юзен Горданшекан (німкеня іранського походження). Іранська дівчина Міна засиділась у дівках, треба заміж. Куди, за кого? У Німеччину, за тамтешнього іранця. Онімечченого, звичайно; Кіан зізнається навіть, що так німцем йому кортіло стати. Одначе ж батьки наполягли: іранська кров мусить бігти жилами, як і бігла. Одруження, і ось вона, Міна, в Німеччині. Відтепер вони живуть разом.

Одначе іранцю з іранкою не так просто зійтися  у щось цілі і цілісне. А тут ще Міна кота придбала – з генетичною поломкою (а вона думала, що генполомка то ім”я котове), він увесь час підкидає усілякі неприємності. Словом, вирішили розбігтися. Щоби у фіналі почати усе спочатку...

Доволі дотепна драматична історія, з комедійним ухилом. У Німеччині багато людей, чия етнічність далека від німецької. Треба знаходити спільну мову. Яке бачимо, етнічний іранець, що живе в Ірані, це один „набір функцій”, а той, що в Німеччині, інший. Чи інша.

 

У понеділок буде веселіше – показ фільму „Сезон диявола” знаменитого філіппінського режисера Лава Діаса. Два роки тому він так само  був на Берлінале, 6-годинну стрічку демонстрували з перервою. Тепер перерва не знадобиться – якихось чотири години, і про диявольский сезон ми все дізнаємось. Або майже все.

У понеділок українське прийняття гостей фестивалю, зустріч та інтерв”ю з українською режисеркою Марисею Нікітюк. У вівторок в Панорамі (секція Берлінале) світова прем”єра її фільму „Коли падають дерева”. В добрий час!

 

Сергій Тримбач (Берлін, спеціально для сайту НСКУ)

17 грудня, понеділок, Синій зал Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно» Художній фільм «ТАЄМНИЦЯ НАТАЛІ ВУД»(ІІ серія)

18 грудня, вівторок, Малий зал Вечір до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

18 грудня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Документальний фільм «ЗАГАЛЬНИЙ ЗШИТОК»