f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

"ЦЕ ЛЮДИНА, ЯКУ НІ РОЗЛЮБИТИ, НІ ЗАБУТИ НЕМОЖЛИВО..."

21.12.2017

Сто літ тому, 21 грудня 1917-го, народився ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ЦВІРКУНОВ (1917-2000).

Ким він тільки не був у цьому житті, ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ!

Військовим, учасником фронтових баталій Другої світової. Керівником спецшколи Військово-повітряних сил у Луганську, секретарем міськкому партії, кандидатом філологічних наук і - через роки - кінознавцем, завідувачем відділу кінознавства в академічному Інституті мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Рильського, деканом кінофакультету театрального інституту імені І.Карпенка-Карого, академіком Національної академії мистецтв України...

Його зірковий час - ті одинадцять літ (1962-1973), коли він був директором кіностудії імені О.Довженка. Саме за його урядування студія стала невпізнаваною, її кращі фільми сягнули світових висот і визнання.

Його Дружиною була ЛІНА КОСТЕНКО. Про нього вона сказала так: "ВІН БУВ ЛИЦАР ЗА СВОЄЮ СУТТЮ, ШЛЯХЕТНИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ".

І ще з того ж тексту ЛІНИ КОСТЕНКО: " Для мене особисто він зробив неоціненну річ. Він дуже любив мою роботу і завжди оберігав її від зайвих дзвінків і візитів. А головне - він показав мені всю Україну, ми разом пізнавали її. Для нього практично не було перешкод. На своєму "Запорожці" ручного управління він долав найскладніші рельєфи і бездоріжжя, піски і гори, чи це Бона і Черча у Крем'янці, чи під'їзди до Чуфут-Кале у Криму, чи вибоїни міжселищних доріг. Він сходив на Кам'яну могилу в степах. Возив дітей в Асканію-Нову. Він навіть у Зону відчуження їздив, бачив ті мертві села і розумів, що мене привело в історико-культурологічну експедицію. Він все розумів.

Звідки у цього степового хлопця було таке відчуття поезії, взагалі мистецтва, кіно? Може, від матері, яка хотіла, замість стелі, неба? Може, від свого небесного знаку - Стрілець.

У нього була висока якість мислення, не ушкоджена ні цинізмом, ні пристосуванством. І високе поняття честі. Він, наприклад, не зміг вийти з партії, коли це вже було можна, і цілий ряд патріотів зробили дуже сягнистий крок з комуністів у демократи. Василь Васильович відчув психологічний дискомфорт від цих демонстративних демаршів. Він тоді сказав: "Але коли міняються зразу всі погляди, і зразу в один бік, - це непристойно".

Він, що вступив у партію під кулями, він і вийшов з неї тоді, коли знову стало небезпечно, - в той день, коли ГКЧП оголосило надзвичайний стан і приготувало вже наручники для незгодних. Отоді він і поклав партквиток - 19 серпня 1991 року.

Безмірний жаль, що на довгий час він був позбавлений можливості активно впливати на живий динамічний кінопроцес і мусив працювати в структурах, де панувала схоластика ідеологічних догм. Але й там він залишався Стрільцем, лицарем справи, лук його мислення був завжди натягнутий".

Це З ВИСТУПУ ЛІНИ КОСТЕНКО У Будинку кіно 19 листопада 2001 року, коли відзначалася річниця по смерті Василя Васильовича. Повністю див: 

http://ktm.ukma.edu.ua/2002/2/kostenko.html

 

Автор тексту - Сергій ТРИМБАЧ.

15 грудня, субота, Синій зал Визначна актриса театру і кіно МАЛЬВІНА ШВІДЛЕР

7-9 листопада, четвер-субота, Червоний зал «Сучасна анімація - досягнення, проблеми, перспективи»

10 листопада, неділя, Синій зал Світова флешмоб-прем’єра документального фільму «Я-Мобер» (Реж. А. Дем’яненко, Д. Томашпольський)