f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

У Будинку кіно відбувся показ фільму Миколи Рашеєва «Оберіг»

17.03.2017

16 березня 2017 року у Синій залі Будинку кіно відбувся показ художнього фільму Миколи Рашеєва «Оберіг» за участі автора стрічки. 

Захід було проведено в рамках ретроспективи українських фільмів 1990-х років «Межі свободи: Незалежність по обидва боки екрану» за підтримки Національного центру Олександра Довженка, який і надав нещодавно виготовлену цифрову копію стрічки для показу.

«Оберіг» Миколи Рашеєва, виробництво якого відбувалося у 1989-му та 1990 роках, – один із тих українських фільмів, що по з’яві так і не знайшов шляху до широкої аудиторії. Не знайшов виключно унаслідок соціокультурних і економічних причин пострадянського кінематографічного життя – і попри безумовні мистецькі чесноти та актуальність теми стрічки, у яких змогли впевнитися глядачі Будинку кіно, що завітали на перегляд – власне, нове відкриття фільму.

Як розповів Микола Рашеєв, продюсери по виробництві вирішили, що їх роботу скінчено, і не надто опікувалися прокатом «Оберегу». Фактично, відбувалися лише його разові, кіноклубні покази. А один із глядачів пригадав, що дивився фільм вночі на телеканалі УТ-1 у середині 1990-х років…

Виробництво стрічки також було непростим. І затяглося. Після того, як було знято три частини фільму, московська кінокомпанія «Нерв», яка запустила стрічку, збанкрутувала. Потому Микола Рашеєв, перебуваючи на фестивалі у Грузії, знайшов підтримку місцевих кінематографістів. Завдяки їй вдалося продовжити зйомки. Далі на дві третини знятий фільм підтримало чеське телебачення, із представником якого режисер дивовижним чином домовився про співпрацю, перебуваючи на фестивалі у болгарському Габрові. Це було тим більше доречним, що робота над «Оберегом» потребувала спеціальних ефектів і використання латексного гриму, із чим допомогли чеські професіонали.

Те, що роботи над стрічкою, яку створювали значною мірою завдяки ентузіазму творчої групи, тривали довше запланованого, додало складнощів. Зйомки затягувалися, а вагітність молодої актриси Оксани Каліберди збільшувалася, розповів Микола Рашеєв. «Тож кіно треба знімати швидко», – відзначив він.

Соціально-психологічну драму із потужною містичною складовою й елементами соціальної критики було створено за мотивами творів Володимира Дрозда. Зокрема, його роману «Самотній вовк» («Вовкулака»). Стрічка – про метаморфози, що відбуваються із людьми, процеси морального і духовного деградування особистості, що ведуть до внутрішньої катастрофи, самознищення людського у людині, власне, про перетворення людей на вовків.

Така трагічна зміна демонстрована історією головного героя (Валерій Гаркалін), що перетворюється на вовкулаку, йдучи сходами партійно-адміністративної номенклатури за потойбічної підтримки свого померлого товариша. Певною мірою імпульсивно, але й усвідомлено, він перехоплює «вовчу» естафету: взявши червону теку з паперами і чиновницьку посаду небіжчика, його помешкання і коханку, а зрештою – його гріхи та прокляття.

Валерій Гаркалін, для якого «Оберіг» був, фактично, першою роллю в кіно (того ж 1989-го він зіграв у «Каталі» Сергія Бодрова), талановито і тонко, влучними малими деталями передає внутрішню трансформацію героя, який поступово позбавляється живого і марно намагається опиратися цьому. Власне, стрічка Миколи Рашеєва – одна із вершин його акторської кінотворчості.

У творчості ж самого Миколи Рашеєва «Оберіг» постав дещо несподіваним фільмом, адже, як він сам зізнався, його кінематографічну діяльність переважно пов’язують із фарсом, трагіфарсом, мюзиклом, цирковою естетикою. Режисер розповів, що його привабила в роботі містична тема язичницького Полісся, – письменник Володимир Дрозд, коли зайшла мова про можливу екранізацію, познайомив його із кількома поліськими «білими відьмами». Але передовсім – дослідження духовного переродження людини, яке можна було виразно спостерігати на зламі радянської епохи. Зрештою, у своєму проникливому метафоричному спостереженні за втратою в людях людського фільм зберігає гостру актуальність і нині.

«Оберіг» – стрічка розмірена, небагатослівна, вишукана за своєю кіномовою і виконана з великою увагою до візуального та звукового тла (музика Шандра Каллоша). Заступник голови НСКУ, кінознавець Сергій Тримбач, що представляв фільм і модерував бесіду із Миколою Рашеєвим, відзначив присутні у ній потужні експресіоністські мотиви.

Фільм став останнім для оператора-постановника Фелікса Гілевича. Його талановита робота сповнює «Оберіг» вібруючою атмосферою, що випромінює надприродне у життєвому. У фільмі знято природу (в тому числі заражену-радіаційну), поліські магічні ритуали (їх виконувала «біла відьма» з Волині), є документальні кадри – одна зі сцен розіграна у просторі «рухівського» мітингу. Але найбільше майстерність оператора-постановника виявляє себе у зніманні Києва – міста, що на екрані видимо дихає, транслюючи назовні хворобливу енергію. Й особливо в нічних сценах, сповнених гри темряви – тієї, якою сповнюється існування героя.

Невдовзі «Оберіг» буде показано на мистецькому фестивалі в італійській Падуї. Слід сподіватися також, що талановитий фільм отримає належну реставрацію (якість чинної цифрової копії дозволяє скоріше інтуїтивно відчути його потенціал) і буде заново відкритий українськими глядачами.

Сергій Васильєв

18 лютого, понеділок, Синій зал Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно» ДЖОРДЖ МОНТГОМЕРІ / ЛЕЦ (1916-2000) Художній фільм «ДРУЖИНИ ОРКЕСТРАНТІВ»

19 лютого, вівторок, Синій зал Посольство Аргентинської республіки в Україні представляє художній фільм "НЕ ДОЧЕКАЄТЕСЬ!"

20 лютого, середа, Червоний зал КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ Художній фільм «Кілер з гарантією»