f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

У Будинку кіно відбувся показ фільму Миколи Рашеєва «Оберіг»

17.03.2017

16 березня 2017 року у Синій залі Будинку кіно відбувся показ художнього фільму Миколи Рашеєва «Оберіг» за участі автора стрічки. 

Захід було проведено в рамках ретроспективи українських фільмів 1990-х років «Межі свободи: Незалежність по обидва боки екрану» за підтримки Національного центру Олександра Довженка, який і надав нещодавно виготовлену цифрову копію стрічки для показу.

«Оберіг» Миколи Рашеєва, виробництво якого відбувалося у 1989-му та 1990 роках, – один із тих українських фільмів, що по з’яві так і не знайшов шляху до широкої аудиторії. Не знайшов виключно унаслідок соціокультурних і економічних причин пострадянського кінематографічного життя – і попри безумовні мистецькі чесноти та актуальність теми стрічки, у яких змогли впевнитися глядачі Будинку кіно, що завітали на перегляд – власне, нове відкриття фільму.

Як розповів Микола Рашеєв, продюсери по виробництві вирішили, що їх роботу скінчено, і не надто опікувалися прокатом «Оберегу». Фактично, відбувалися лише його разові, кіноклубні покази. А один із глядачів пригадав, що дивився фільм вночі на телеканалі УТ-1 у середині 1990-х років…

Виробництво стрічки також було непростим. І затяглося. Після того, як було знято три частини фільму, московська кінокомпанія «Нерв», яка запустила стрічку, збанкрутувала. Потому Микола Рашеєв, перебуваючи на фестивалі у Грузії, знайшов підтримку місцевих кінематографістів. Завдяки їй вдалося продовжити зйомки. Далі на дві третини знятий фільм підтримало чеське телебачення, із представником якого режисер дивовижним чином домовився про співпрацю, перебуваючи на фестивалі у болгарському Габрові. Це було тим більше доречним, що робота над «Оберегом» потребувала спеціальних ефектів і використання латексного гриму, із чим допомогли чеські професіонали.

Те, що роботи над стрічкою, яку створювали значною мірою завдяки ентузіазму творчої групи, тривали довше запланованого, додало складнощів. Зйомки затягувалися, а вагітність молодої актриси Оксани Каліберди збільшувалася, розповів Микола Рашеєв. «Тож кіно треба знімати швидко», – відзначив він.

Соціально-психологічну драму із потужною містичною складовою й елементами соціальної критики було створено за мотивами творів Володимира Дрозда. Зокрема, його роману «Самотній вовк» («Вовкулака»). Стрічка – про метаморфози, що відбуваються із людьми, процеси морального і духовного деградування особистості, що ведуть до внутрішньої катастрофи, самознищення людського у людині, власне, про перетворення людей на вовків.

Така трагічна зміна демонстрована історією головного героя (Валерій Гаркалін), що перетворюється на вовкулаку, йдучи сходами партійно-адміністративної номенклатури за потойбічної підтримки свого померлого товариша. Певною мірою імпульсивно, але й усвідомлено, він перехоплює «вовчу» естафету: взявши червону теку з паперами і чиновницьку посаду небіжчика, його помешкання і коханку, а зрештою – його гріхи та прокляття.

Валерій Гаркалін, для якого «Оберіг» був, фактично, першою роллю в кіно (того ж 1989-го він зіграв у «Каталі» Сергія Бодрова), талановито і тонко, влучними малими деталями передає внутрішню трансформацію героя, який поступово позбавляється живого і марно намагається опиратися цьому. Власне, стрічка Миколи Рашеєва – одна із вершин його акторської кінотворчості.

У творчості ж самого Миколи Рашеєва «Оберіг» постав дещо несподіваним фільмом, адже, як він сам зізнався, його кінематографічну діяльність переважно пов’язують із фарсом, трагіфарсом, мюзиклом, цирковою естетикою. Режисер розповів, що його привабила в роботі містична тема язичницького Полісся, – письменник Володимир Дрозд, коли зайшла мова про можливу екранізацію, познайомив його із кількома поліськими «білими відьмами». Але передовсім – дослідження духовного переродження людини, яке можна було виразно спостерігати на зламі радянської епохи. Зрештою, у своєму проникливому метафоричному спостереженні за втратою в людях людського фільм зберігає гостру актуальність і нині.

«Оберіг» – стрічка розмірена, небагатослівна, вишукана за своєю кіномовою і виконана з великою увагою до візуального та звукового тла (музика Шандра Каллоша). Заступник голови НСКУ, кінознавець Сергій Тримбач, що представляв фільм і модерував бесіду із Миколою Рашеєвим, відзначив присутні у ній потужні експресіоністські мотиви.

Фільм став останнім для оператора-постановника Фелікса Гілевича. Його талановита робота сповнює «Оберіг» вібруючою атмосферою, що випромінює надприродне у життєвому. У фільмі знято природу (в тому числі заражену-радіаційну), поліські магічні ритуали (їх виконувала «біла відьма» з Волині), є документальні кадри – одна зі сцен розіграна у просторі «рухівського» мітингу. Але найбільше майстерність оператора-постановника виявляє себе у зніманні Києва – міста, що на екрані видимо дихає, транслюючи назовні хворобливу енергію. Й особливо в нічних сценах, сповнених гри темряви – тієї, якою сповнюється існування героя.

Невдовзі «Оберіг» буде показано на мистецькому фестивалі в італійській Падуї. Слід сподіватися також, що талановитий фільм отримає належну реставрацію (якість чинної цифрової копії дозволяє скоріше інтуїтивно відчути його потенціал) і буде заново відкритий українськими глядачами.

Сергій Васильєв

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»