f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

І добрії почуття

14.02.2017

Сергій Тримбач, Берлін, спеціально для сайту НСКУ

Берлінський міжнародний кінофестиваль дістався екватору – поки що все доволі традиційно: у центрі уваги Берлінале фільми, де у фокусі соціальна проблематика.

Щойно, на ранковому вівторкому прес-сеансі, показали фільм «По той бік надії» знаменитого фінського режисера Акі Каурісмякі (цьогоріч йому виповнюється 60). Найактуальніший, мабуть, нині для Європи матеріал – біженці з Близького Сходу. Сірієць Халед (Шерван Хайі) з Алеппо прибуває до Фінляндії на кораблі, у вугільній ямі. Прибуває, хоч його й побачив один із працівників – і зробив так, щоби Халед дістався фінського порту. А там він уже по накатаній – до поліції, звідти в еміграційну службу. Яка видає банальний, трафаретний вердикт: сірійця належить повернути назад, через Туреччину. Уже наступного ранку... Та завдяки одній із працівниць еміграційної служби Халед тікає.

Паралельно, за всіма законами класичної драматургії, ми знайомимось з перебігом життя фінна Вікстрема (чудова робота Сакарі Куосманена). Він залишає дружину, він займається якимось сумнівним дрібним бізнесом, затим виграє чималеньку суму грошей у казіно, купує ресторан – такий, що на ладан дише. Тут уже звичний Каурісмякі – з його гумором, іронічним поглядом на життя фіннів: колектив ресторанчику всуціль комедійні персонажі.

Смішні, смішні й недосконалі люди. Одначе ж як вони перетворюються, на очах, коли треба допомогти біженцю з далекої і малозрозумілої Сирії! Хоча є у Фінляндії й люди, налаштовані войовниче проти зайд, звідки б вони не були. Кілька разів Халед опиняється сам на сам з ними, і таки потрапляє на ніж одного з них. Та герої не вони, герої фільму – прості фінни, які рятують сирійця: приймаючи його на роботу в ресторан (його трансформації – від фактичної «столовки» до суші-бару й індійського кулінарного бенкетування – подано в режимі заледве не ексцентричної комедії). Навіть документ отримує Халед – у той же ексцентричний спосіб.

Словом, режисер досхочу насміявся над своїми співвітчизниками. І разом з тим показав їх як людей, що зберігають у своїх душах справжні гуманістичні почуття, здатність прийти на допомогу – і ближнім і дальнім. Це фільм про людське братство – і цим він зворушує: надзвичайно! Надія на людство і людей не вмирає...

Важко сумніватися в тому, що картина Каурісмякі претендуватиме на призи Берлінале. Вболіватиму за неї, за нього.

Сергій Тримбач

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»