f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

«Людина бачить тільки тоді, коли усвідомлює побачене…»

31.10.2016

Чинний голова НСКУ, кінознавець Сергій Тримбач про фільм Анджея Вайди «Післяобрази».

29 жовтня 2016 року на закритті кінофестивалю «Молодість» показали останній фільм «Післяоборази» недавно померлого класика польського і світового кіно Анджея Вайди. Картина про невигадану особистість художника Владислава Стржемінського (1893–1952), одного з піонерів авангарду у Польщі. Розпочинав в Росії, в кінці 30-х переїхав до Польщі. А по війні і приходу нової «соціалістичної» влади художник, який не побажав ставати на службу державі, нею був просто розчавлений...

Останню стрічку великого митця дивишся і читаєш з особливим трепетом. І так – це не просто байопік про конкретну історичну колізію. Владислав Стржемінський, у виконанні прекрасного актора Богуслава Лінди, весь час навчає своїх учнів філософії єдності (так званого Унізму). Візуальна інформація про навколишній світ залишається на сітчатці ока, утворюючи а свідомості такі собі протообрази для подальшої рефлексії. Яка можлива тільки за умови вільного, неконтрольованого іззовні мислення.

Саме в цьому конфлікт – світоглядний, філософський, який переростає у жорстоку війну державного апарату проти художника. Бо, на переконання чиновників, той зір, те бачення мусить стати на службу репресивній машині, стати її придатком. Одначе у такому разі зір митця буде нечистим, а власне він і не буде зором, не буде баченням. Такою собі машинкою, на клавіші якої тиснуть чиновники, що присвоїли собі (держзамовлення пріснопам’ятне) визначати, кому і що бачити. І як бачити.

Художника можна убити, можна знищити його роботи (це і відбулося). Одначе його погляд залишиться, він ствердиться, він продовжиться – в учнях у тому числі (Владислав Стржемінський постає яко античний мислитель, яко пророк, поруч якого учні, що всотують кожне слово). А зрадиш, а обереш («Ви на роздоріжжі тепер», – каже йому махровий служитель державних культів) сторону диявола – пропадеш: і ти сам, і твоє мистецтво бачити, чути, мислити.

Такий післяобраз і такий заповіт Анджея Вайди. Хвилюючий, щемний, бездонно мудрий. Підсумок прожитих 90 літ...

Людина ж бачить тільки тоді, коли усвідомлює побачене. Як багато ще в нашому житті і в нашій історії лежить поза зоною усвідомлення. Себто його ніби просто не існує. А разом і нас з вами. Прокиньмось – аби побачити, аби прозріти.

На фото: Богуміл Лінда у ролі Владислава Стржемінського

Сергій Тримбач

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»