f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

2 грудня – ювілейний день народження Ніни Антонової

02.12.2015

Сергій Тримбач

Сьогодні, 2 грудня, ювілейний день народження прекрасної, чудесної актриси Ніни Антонової.

Закінчила легендарне театральне училище імені Щукіна у Москві (вишкіл на все життя), працювала на «Ленфільмі», з 1963-го – на кіностудії імені Олександра Довженка.

Перша кінороль й одразу головна – піонервожата Натка у фільмі «Військова таємниця» (за мотивами знаменитої у ті часи повісті Аркадія Гайдара) Мечислави Маєвської, на Ялтинській кіностудії. Далі її було запрошено в «Поему про море» самого Олександра Довженка (фільм знімала вже Юлія Солнцева), на невеличку, щоправда, роль.

Так само епізодичною була її участь у фільмі «За двома зайцями» (1961) Віктора Іванова. На той час Антонова вже була дружиною режисера Анатолія Буковського і мамою майбутнього режисера Сергія, так само Буковського.

Актрисі добре вдавалися ролі ліричного плану, з легкою романтичною підсвіткою. Її героїні на диво легкі, юні, дивовижно жіночні («Серед добрих людей», «Сумка, повна сердець», «Бур’ян» та ін.).

Наприкінці 60-х подією стала 4-серійна телевізійна стрічка Анатолія Буковського «Варчина земля», з Антоновою в головній ролі.

Недавно я передивився (слава Інтернету!) цю картину з доволі тривіальною, на перший погляд, історією – дівчина лишається у рідному селі і поволі виростає в глибоку, непересічну особистість. Традиційна і священна віра радянських часів у можливість і неминучість перетворення людини... Тут вона відтворюється на рівні побутових епізодів, пронизаних тонким ліризмом і дивом акторської пластики. Враження, що заледве не кожен кадр освітлений сонячною посмішкою актриси...

Потому буде ще чимало ролей, уже доросліших, з різкішою пластикою, одначе ж завжди на диво точною і психологічно вивіреною – у «Володчиному житті» Анатолія Буковського, «Зеленому вогні кози» Анатолія Матешка чи «Розпаді» Михайла Бєлікова, де вона безпощадно рельєфно зіграла організаторку евакуації чорнобильців під час катастрофи.

В останні роки у Ніни Василівни – таке враження – ніби одкрилось друге дихання: її наввипередки запрошують в телесеріали («Територія краси», «Здрастуй, мамо», «Нюхач» та багато ін.). Вона упізнавана, вона – як і в колишні часи – пластична, передусім у легкості розвороту соціально мотивованих жіночих характерів. Що казати, талант завжди є головною новиною і головною дійовою особою життя – на екрані і поза ним.

Син, Сергій Буковський, знімає документальний фільм про матір. Сподіваюсь, встигне закінчити до творчого вечора у Будинку кіно (призначено на 15 січня), на якому кінематографісти відзначать одразу два ювілеї – Ніни Антонової та Анатолія Буковського, 90-ліття якого трапилось зовсім недавно, у листопаді.

З Днем народження, дорога Ніно Василівно! Многії ще і преблагії літа. Нехай ні натхнення, ні удача не полишають, а Любов і Вірність рідних, колег і мільйонів глядачів будуть завжди з Вами!

Сергій Тримбач

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»