f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

20 липня минає 25 літ по смерті Сергія Параджанова

20.07.2015

Сьогодні, 20 липня, минає 25 літ по смерті Сергія Параджанова Він одійшов у кращі світи у Єревані, посеред літа і любові до нього усіх, хто любить і цінує мистецтво кіно, мистецтво пластики, хто покликується на Талант, Красу, Доброту.

Подаємо вислови про Сергія Параджанова наших видатних кінорежисерів Кіри Муратової та Романа Балаяна.

Кіра Муратова: Коли мене питають: «Хто був для вас учителем?», я відповідаю так: «Напевно, багато осіб, але безумовно – Сергій Параджанов і Рустам Хамданов».

Починаючи з фільму «Пізнаючи білий світ» у моїй творчості відбувся перехід до декоративного філософствування з приводу навколишнього світу. Мене завжди цікавив мікросвіт людини і її середовище. Але прагнення до більш балетної, активної яскравості речей і всієї предметної атмосфери у мене виникло у зв’язку із сильним і плідним впливом на мене саме особистостей Параджанова і Хамдамова.

На початку 1980-х років Параджанов був мені особливо близький. Цей зв’язок існує і нині, він не в’яне. Тоді він подарував мені колаж, а потім, як часто із ним бувало, попросив повернути його. Зазвичай, ніхто не повертав, а я спеціально відправила Євгенія Голубенко у відрядження в Тбілісі. Ми саме працювали над фільмом «Зміна долі».

(За матеріалами «Киноглаз», «Искусство кино» і «Коммерсантъ»)

Роман Балаян: Для мене Сергій Параджанов – висота, яку слід було подолати. Уперше я побачив його, коли прийшов до нього у гості з однокурсником. Тоді він мені не сподобався, здався нахабним типом. Це було до того, як я подивився «Тіні забутих предків». Він мене цим фільмом «убив». Після того я прийшов до Параджанова і сказав: «Ви зняли геніальний кінопримітив!» Він навіть не одразу зрозумів, що я маю на увазі, образився. Я пояснив, що це рівень Марії Примаченко, Катерини Білокур. Йому сподобалось...

Параджанов був блискучим імпровізатором. Говориш «попільничка», «мандарин» – і він тут же народжує новелу. Мені на це знадобився би тиждень. Це й тиснуло на навколишніх – швидкість мислення. Параджанов був унікальним!

Параджанов вважав себе моїм батьком. Але після провалу мого фільму «Ефект Ромашкіна», який він часто згадував, я з ним посварився. Одного разу бачу: Параджанов іде студією. Він підійшов до мене, поцілував і прошепотів на вухо: «Якби я не знав, що через рік помру, я би з тобою не став миритися». Через рік його посадили.

(За матеріалами «Факты и комментарии» і 
«Роман Балаян. Без иллюзий. 1989/2015»)

Власна інформація НСКУ

21 лютого, четвер, Синій зал ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ КІНОРЕЖИСЕРА СЕРГІЯ ЛОСЄВА

22 лютого, п’ятниця, Синій зал Документальний фільм "Кенгір. Сорок днів свободи"

23 лютого, субота, Синій зал ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З НАГОДИ 65-ЛІТТЯ ОЛЕКСАНДРА СПАРИНСЬКОГО