«Кіно-Театр» № 3 в дорозі до читачів
25.05.2022
Рф вторглась у нашу країну 24 лютого, порушивши всі робочі плани і звичний плин життя. Але редакція, хоча й розсіяна територіально, у важкий час війни не припиняла роботи – ми маємо тримати свій фронт. Культурний, кінематографічний, театральний. В номері – висловлювання Ірми Вітовської, Джамали, Ахтема Сеітаблаєва, які мобілізують до дії та віри в перемогу. В тій же рубриці («Актуально») Анастасія Канівець розповіла про давній фільм Олексія Балабанова «Вантаж 200», який вже тоді, 2007 року, показав, що відбувалося в рф. Дві театральні вистави, на які вміщено рецензії, нині видаються чимось далеким і навіть примарним, але вони пов’язують довоєнне минуле із суворою дійсністю сьогодення.
У рубриці «На екранах» вміщено рецензію на фільм Олега Сенцова «Носоріг», який немов би провіщав звірські вбивства в Бучі, Бородянці, Мелітополі та інших окупованих російськими нелюдами містах. Так само актуально прозвучали фільми «Ольга» Еллі Граппе, француза, прихильного до України, «Із зав’язаними очима» Тараса Дроня, де також не бракувало жорстокості й де запам’ятовується пронизливий епізод з нашим вояком, який знову рушає туди, де точаться бої з кровожерним ворогом. Протистояння кримінальним злочинцям показано й у дипломній роботі Максима Тузова «Праведник». Як бачимо, інтуїція справжніх митців спонукала їх не до розважальних дивертисментів з розрекламованим Дзідзьо та іншими дизель-шоу, а до мужньої діагностики негараздів. Вони воліли дивитися правді у вічі. Аналіз американського фільму «Не дивіться вгору» – про вибудувану на суєті й марнославстві дійсність, яка не бажає рахуватися з небезпеками, – запропонувала Лариса Наумова. Шанувальників творчості американця Веса Андерсона зацікавить її ж розповідь про два його фільми – «Готель “Ґранд Будапешт”» та «Французький вісник». Про потужний гуманістичний посил сучасних фільмів Данії, фестиваль яких відбувся у Києві, йдеться в огляді Лариси Брюховецької.
Традиційно, завдяки Ользі Скоморощенко, наші читачі можуть долучатися до фестивального марафону в іспанському Вальядоліді – цього разу приємною для нас була новина: там показали короткометражку з України.
Актор Олександр Мавріц, чиє обличчя ви бачите на обкладинці «Кіно-Театру» за травень-червень (роль у серіалі «Слов’яни»), ще п’ять років тому був невідомий. У першій ролі в «Червоному» Зази Буадзе він показав професійну майстерність перевтілення й експресію – тож його кар’єра стартувала успішно. Детальніша розповідь про актора – на сторінках видання.
Театральний актор Сергій Михайловський сьогодні, на жаль, опинився поза улюбленою професією – його рідний театр у Херсоні не працює через окупацію міста рашистами. «Кіно-Театр» не забуває про наших класиків – і цього разу, з нагоди дня народження Івана Миколайчука (15 червня), ми пропонуємо розповідь мистецтвознавиці й громадської діячки Ольги Ямборко, чиї ініціативи з вшанування Майстра, вельми цікаві й потрібні.
Ми згадали також ювілейну дату – 100-річчя театру «Березіль». Тоді ж, 1922 року, було засновано і Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ), чий слід в історії нашого кіно досить вагомий. Цей ювілей ми відзначили дослідженням «Йосипа Рона – німецький оператор в українському кіно». В рубриці «Ювілей фільму» йдеться про фільм «Таємна свобода» Людмили Лємєшевої та Сергія Лисенка. В номері вміщено також мистецьку хроніку. Невелика кількість примірників є в редакції, хто зацікавиться, звертайтеся через ФБ.
З попередніми числами «Кіно-Театру» можна познайомитись на web-site: http:/www.ktm.ukma.edu/ua