ДВА ІВАНИ
23.05.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
На фото - ІВАН МИКОЛАЙЧУК (1941-1987) у фільмі "Вавилон ХХ", його ж режисури (1980) та письменник ІВАН ЧЕНДЕЙ (1922-2005), чиє сторіччя відзначається нині (передусім на Закарпатті, війна притлумлює все нині).
Як на мене - дуже схожі лики цих двох магічних людей. Не тільки зовнішньо, а передусім внутрішньо. Обидва були не тільки великими митцями, а й філософами, що мислили категоріями всесвітніми, космічними...
Обох Іванів поєднав навіки фільм "Тіні забутих предків" (1965) Сергія Параджанова. Як відомо, Миколайчук зіграв там головну роль - ще одного Івана, Палійчука, який закохується у Марічку (Лариса Кадочникова), попри ворожнечу родів... У ці дні фільм знову вийшов на екрани Києва та ще кількох міст, у новій технологічній версії.
Чендей був співавтором сценарію "Тіней...", разом з Параджановим.
Із спогадів вдови письменника, Марії Чендей: «Параджанов жив у нас майже місяць (в Ужгороді.- С.Т.). Спав у робочому кабінеті Чендея. Після вечері лягав на диван і до другої ночі розказував чоловікові технології написання сценаріїв. Зачіпав теми, на які ми боялися говорити. "Мені не можуть пришити український буржуазний націоналізм, бо за національністю я вірменин", — іронізував спокійно. Вчив мене робити голубці з виноградного листя".
ІВАНИ витворили український Космос, який доводиться нині, вже вкотре. захищати. Встоїть! Бо хоч Небо високо, але є кому його тримати - напрацьовано стільки...