f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ЛЕОНІД БИКОВ ВІДЗНАЧАЄ СВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ!

13.12.2021

Sergiy Trymbach 

НСКУ, Українська кіноакадемія

Уже в 43-тє на небесах... Світла пам'ять світлій людині, прекрасному акторові і режисеру!

На фото: кадр з фільму "Приборкувачка тигрів" (1954)

12 грудня 1928 року народився Леонід Биков, український актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист.

Після 8-го класу вступив до криворізького льотного училища, але через місяць виключений за те, що додав собі зайвий рік.

По закінченні школи 1947 вступив до Харківського театрального інституту. Ще студентом-дипломантом був запрошений особисто режисером М. Крушельницьким до Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка на роль кочегара Паллади в "Загибелі ескадри" О. Корнійчука.

1951–1960 блискуче зіграв в театрі ролі П. Корчагіна в інсценізації "Як гартувалася сталь" М. Островського, Жанека у п'єсі В. Минка "Не називаючи прізвищ", Володі в п'єсі А. Школьника "Людина шукає щастя" та ін.

Паралельно від 1952 почав зніматися у режисера Ф.Ермлера в кінофільмі "Переможці" (не вийшов на екран).

Протягом 1954–1960 зіграв ролі конюха Сашка ("Доля Марини", 1954), Максима Перепелиці в однойменній стрічці (1956), Богатирьова ("Дорогой мой человек", 1958), Акішина ("Добровольці", 1958) та ін.

1960–1969 працював на кіностудії "Ленфільм": знявся у кінофільмах "Алешкіна любов", "Коли разводять мости" (обидва – 1961), "На семи ветрах" (1962), поставив кінокомедію "Зайчик" (1965), в якій зіграв головну роль, знімав сюжети для кіножурналу "Фитиль" ("Гніт").

Від 1969 – на кіностудії ім. О. Довженка.

1971 поставив телефільм "Де ви, лицарі?".

Всенародне визнання й любов принесли Бикову кінофільми про Велику вітчизняну війну Радянського Союзу 1941–1945 – "В бій ідуть лише“старики”" (1974) і "Ати-бати, йшли солдати" (1977), за які він отримав Державну премію СРСР як режисер і актор (ролі капітана Титаренка і старшини Святкіна).

Кінофільм "В бой идут..." отримав також премії Всесоюзного кінофестивалю в Москві і Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах.

Всього Биков зіграв у кіно близько 20 ролей, написав кілька сценаріїв.

Мистецтво Бикова відзначалося ліризмом, м'яким гумором, гуманізмом та добротою; його героями були люди душевно тонкі, інтелігентні, мужні й принципові.

Лауреат Державної премії імені Т. Шевченка (1977), Народний артист УРСР (1974).

Загинув в автокатастрофі на 40-му км траси Іванків–Київ.

Кінорежисер Л. Осика відмовився закінчити фільм "Прибулець", над яким почав працювати Биков за власним сценарієм (1979), і натомість зняв кінофільм про славетного актора, "...якого любили всі" (1982).

https://megogo.net/ua/view/15487-yakogo-lyubili-vsi.html

1994 ім'я Бикова отримала мала планета, відкрита 1973 астрономом Л. Черних у Кримській астрофізичній обсерваторії.

1996 опубліковано книгу спогадів про Бикова під назвою "Будемо жити!".

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.

http://www.nbuv.gov.ua/node/5008

Суспільне Око

12 грудня 92 роки тому народився геній, Маестро – Леонід Федорович Биков. Його життя було недовгим, але яскравим! За 50 років життя він залишився у пам'яті кожного з нас. А фільми «В бій ідуть лише старі», «Ати-бати, йшли солдати», «Максим Перепелиця» та інші стали улюбленими для багатьох поколінь. Дивіть відео, діліться з друзями! Згадаємо разом нашого Маестро! Прощальні слова з листа Леоніда Бикова у відео залишені мовою оригіналу.

https://www.facebook.com/watch?v=2189781417993431