Сергій ТРИМБАЧ: Я НАРОДИВСЯ! І ПРОСУРМИВ ОДРАЗУ.
17.09.2021
Бо Тримбач, сказано у довіднику прізвищ, це слово запорозького походження: СУРМАЧ (у польській транскрипції - ТРИМБАЧ).
Народився я давненько, тре’ сказати. У довідці, виданій два роки тому однією з київських лікарень, сказано, що 17.09. 1895.
Скажете, помилився комп’ютер. Тільки ж 1895-й - це рік народження кіно, завдяки братам Люм’єрам-Люм'єрчукам. Серед їх перших фільмчиків є й «Сніданок немовляти» (його показали на тому самому першому кіносеансі 28 грудня 1895-го, на бульварі Капуцинок). Той, де батьки, Огюст Люм’єр і його дружина Маргерит, дитинку годують. Тепер знайте, що то я…
Хоча дехто скаже, що у подружжя Люм’єрів була дочка Андре і це саме вона в кадрі. Повідомляю: це помилкова інформація. То хлопчик і тепер ви знаєте, як його звали: СЕРЖ. Як я потрапив потім в Україну - то окрема історія, коли-небудь розкажу. Тягне на роман.
І знайте - я справді трохи старший від кіно. І я дуже люблю кіно. Словом, давній я. Багато чого знаю і пам’ятаю, але куди більше не знаю. Тому мені потрібен час, щоби наблизитись до власного ідеалу. А тоді вже можна буде й поміняти прописку, з тимчасової на постійну.
Нещодавно я дізнався, що коли Лесь Курбас, опинившись у Москві, у Державному єврейському театрі (ГОСЕТ) у 1933-му, опісля вигнання з «Березоля», і працюючи над виставою «Король Лір», запропонував таку концепцію вистави: чим ближче Лір (у цій ролі геніальний Соломон Міхоелс) наближався до ідеалу, тим молодшим ставав. Так що сенс робитися кращим є.
Найперше дякую в цей день своїм матері й батьку, Вірі і Василеві, світла їм пам’ять. Моїм бабусям і дідусям, які подарували мені, ще в дитинстві, відчуття краси і вічності цього світу. Всьому моєму роду і народу. Дякую дружині Тетяні (моя бабуся Марія Семенівна казала у подібних випадках: якби не вона, тебе і кури загребли б), сину Андрію і онуку Микиті, які тримають лінію роду: струна та бринить ніжно, але твердо й зухвало; а нам її слухати і кермувати далі… Дякую усім, хто сприяв мені в житті, допомагав - словом і ділом. Товаришам моїм по праці, по кіно і кінознавству з кінокритикою заразом.
Зрештою, вітаю всіх своїх одногрупників - тих, хто народився 17 вересня! Будьмо здорові й моцні, ми ще себе покажемо. Хай Господь хранить нас ще многії і премногії літа, спасибі Йому!