Червневі вітання. МУЗА І ТВОРЕЦЬ В ОДНІЙ ЧАРІВНІЙ ЖІНЦІ.
07.06.2021
Стелла Кломінська
кінознавиця, редакторка, хронологиня
Звати її ВІКТОРІЄЮ БОНДАР і сьогодні, 6 червня, у неї ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ.
Так, той самий День, та ще і ювілейний. НАЙЩИРІШІ, НАЙТЕПЛІШІ ВІТАННЯ, з побажаннями зберігати прекрасну творчу форму (бо ж ТВОРЮКА!), молодість і молоду енергетику - хай усього цього вистачить на многії ще і премногії літа!
ВІКТОРІЯ - творець, яка сповідує не хаос, а Гармонію. Мені довелось працювати з нею у творчій групі фільмі «ЖИВІ» Сергія Буковського. Вона заражала всіх бажанням знати більше про найтрагічніші сторінки української історії, й водночас саме вона пильно стежила за тим, аби енергія наша була цілеспрямованою. В одній особі поєднувалися сценаристка, редактор, продюсер і - МУЗА. Так, ВІКТОРІЯ є музою одного з найбільших українських і світових (не перебільшую) режисерів неігрового кіно Сергія Буковського. А Муза, як це відомо ще з античних часів, є джерелом божественного натхнення для митця. Тільки тут маємо Музу, яка й сама творить…
Назву тільки деякі фільми Буковського, сотворені за участі і під Муз-оком ВІКТОРІЇ БОНДАР: «Знак Тире» (1992), «Війна. Український рахунок» (2002-2003, Шевченківська премія), «Назви своє ім»я» (2006), «Живі» (2008), «Україна. Точка відліку» (2011), «Головна роль» (2016), «Валентин Сильвестров» (2020). Це справжнє мистецтво, овіяне високим інтелектом і великою ніжністю до цього світу і людей, які його населяють, які його творять. Не випадково ж фокус тут наводиться передусім на людей креативного плану, людей, чий талант підпертий одвагою жити, мужністю долати. Ось зараз в роботі у Вікторії і Сергія нова картина про Івана Дзюбу та його дружину Марту…
Вікторія закінчила ф-т журналістики Київського Шевченкового університету. Прекрасний, за її власними відчуттями, період (кінець 1970-х-1980-ті) її життя і творчості пов»язаний з роботою у Головній редакції кінопрограм Українського телебачення. Саме з тих років - любов, стабільна і натхненна, до кіно. То був справді цікавий колектив, в якому Вікторія була однією з перших скрипок.
Потому - головний редактор (1987-93) «Укркінохроніки». Може, кращі роки цієї студії, чиї фільми тоді ставали подіями заледве не з кожною появою на екрані.
Далі чого тільки не траплялося у професійному житті ВІКТОРІЇ - і тренинг на телебаченні Канади, і робота у Міжнародному центрі Інтерн»юз (авторська участь у створенні кількох телепрограм), і робота в одній із комерційних фірм (це теж був вишкіл), і робота в архіві Shoa (Фонд Стівена Спілберга, студія Universal)… І, зрештою, віднедавна, викладання у Майстерні DOC Сергія Буковського… Я б і сам повчився у тій майстерні, але кажуть, що пізнувато зібрався.
А ще у Вікторії є так само чарівна дочка Катя (див. фото) і улюблені онуки, які живуть аж у самій Америці.
І, звичайно, ота сама любов до кіно. Вікторія й Сергій люблять не тільки своє кіно, а й чуже, передивляючись десятки і сотні фільмів (повірте, таких кінематографістів не так багато). От се на карантині напади цієї любові у них ще почастішали… Ту любов поєднують з ніжними почуттями до собак, К"яри і Касі, яким дозволено все, чи майже все.
Щастя, що є такі люди в українській кінематографічній державі.
ВІВАТ, ВІКТОРІЄ!
На фото (з родинного архіву:Бондар та Буковського)
Вікторія Бондар (фото Роберта Крамера)
Віка - дитсадок, дитинство в Черкасах
З дочкою Катею
Вже легендарна кіноредакція, 1985 (всіх не назву, тут Валентина Челнокова, Наталя Фролова, Тамара Медакова, Стелла Кломінська...)
Вікторія з чоловіком, режисером Сергієм Буковським та улюбленими собаками К"ярою і Касею.