f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ЮРІЙ ГАРМАШ. РЕПЕТИЦІЯ ОРКЕСТРУ

22.02.2021

Sergiy Trymbach

НСКУ, Українська кіноакадемія

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach

Знаменитий український кінооператор і педагог сьогодні відзначає свій день народження. Пане Юрію, найщиріші вітання! Сил і натхнення на многії ще і премногії подвиги!!

Майбутній кіномитець народився на Полтавщині, побіля Диканьки, побіля Гоголя і Довженка, для якого полтавські Яреськи були ментально найближчими. Відтак не дивно, що у своїй власній конституції знаходить виразні риси шведських аристократів - тих, що з військом Петра І війни вели. Я у таку версію охоче вірю - чом би й ні?

А ще були італійці. У 1964 році у селі Чернечий Яр, побіля Диканьки, кінокласик Джузеппе де Сантіс знімав свій фільм "Вони йшли на Схід". Ну! 17-літній Юрій, звісно, усім тим зацікавився... Скінчилось кінооператорським ф-м ВДІКу. І продовжилось - уже в Києві, на Довженковій кіностудії.

Співпраця з легендою українського кіно Іваном Миколайчуком ("Вавилон ХХ", "Така пізня, така тиха осінь") і пана Юрія покликала в легенду. Стільки років минуло по Миколайчуковому відльоті у стратосфери, а ГАРМАШ несе у своїй пам'яті не просто образ свого великого друга - він його і продовжує.

Одна із нереалізованих фантазій Миколайчука - сценарій "1000 снопів вітру". Іван Васильович його так і не написав, але ж стільки оповідав і переповідав епізодів з омріяної фільми.

Через роки пан Юрій напише: "Болить. Болить, бо вже не стоятиму за кінокамерою поруч з Іваном... Болить, бо вже не побачу його красивого, Богом і батьками даного йому лику, не почую його унікального голосу, не почую його нових правд життя та дивовижних фантазій....

Болить, бо вже не буде Іванового фільму “Тисяча снопів вітру”...А потоім усе ж наважився - і запропонував версію сценарію. Її підтримали, а далі - завдяки Українському культурному фонду - з'явилась можливість здійснити підготовчу роботу до фільму. Продюсер Ігор Савиченко залучив драматурга Павла Ар'є (автор п'єс "Слава героям!", "На початку і наприкінці часів», або "Сталкери" та ін.). І пішли вперед. Мотором, звичайно, був сам ГАРМАШ...

Незабутньою була поїздка у Чорторию (рідне село Миколайчукове) та на Івано-Франківщину, де народились "Тіні забутих предків". У підсумку народився сценарій "ТИСЯЧА СНОПІВ ВІТРУ", за авторства пана Юрія та Павла Ар'є. На мій погляд - надзвичайно вдалий.

Так завершилась Репетиція оркестру, попереду - "фільмово-концертне" виконання.

Це справді філософія Миколайчука, його бачення світу - у його ярмарково-празниковому різнобарв'ї (Переберія, це у Вашківцях, 3 км від Чорториї - там пройшов Іван вишкіл бачити світ в ігровому режимі, де верх і низ постійно міняються місцями, де все перелицьовується і переціловується...).

Нині завершуються пошуки режисера, якому близька буде ця стилістика, у якої такий обшир вимірів... Варто чекати на подію...

Коли справді так трапиться - це буде справжньою винагородою ЮРІЄВІ ГАРМАШУ: за талант, за вірність, за мистецьку наполегливість!

А на ч/б фото ми бачимо Юрія Гармаша та Фрозину, старшу сестра Івана Миколайчука, у дверях хати Миколайчуків у Чорториї (нині музей).

А на кольорових - це ми (Гармаш, Ар'є і я) у Верховині, колишнє Жаб'є (були і в Криворівні) та навколишніх горах.

Репетиція оркестру - так це називається, і пан Юрій у ролі диригента, не дуже задоволеного оркестрантами.

Зате в горах Карпатських тіло саме злітає слідом веселим й одважним душам!