f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

НА МАРС ПЕРШИМИ ПОЛЕТІЛИ УКРАЇНЦІ АМЕРИКАНЦІ ВЖЕ СЛІДОМ… ТАК ЩО ХАЙ ШАНУЮТЬСЯ.

20.02.2021

Sergiy Trymbach

НСКУ, Українська кіноакадемія

Не жартую, щоправда це про кіно. У вересні 1959 року у радянський прокат вийшов фільм "НЕБО КЛИЧЕ" (1959, Київська кіностудія імені О.Довженка, режисери Олександр Козир, Михайло Карюков) - ПРО ПОЛІТ НА МАРС. За два роки до польоту Юрія Гагаріна, українські режисери уже заслали космонавтів у небесну далечінь…

НЕБО КЛИЧЕ

https://www.youtube.com/watch?v=TJgP8nAvLUo

Оповідь про майбутні часи, коли СРСР вже має у космосі таку собі орбітальну станцію (її начальника грає український актор Віктор Добровольський), з якої збираються стартувати на Марс радянський корабель і його команда на чолі з Євгеном Корнєвим (популярний у ті часи російський актор Іван Перевєрзєв; і Добровольський, і Перевєрзєв, та й більшість інших акторів тут належать до категорії чоловіків, яких моя бабуся називала "представительний мужчина"; себто породистий - тільки таких у космос і належало надсилати; ну не дрібноту ж якусь!).

З’ясовується, на Марс летять й американці, стартуючи з люб"язно наданої їм радянської станції. Американців двоє - Кларк і Верст (ну, майже круть і верть) - актори Костянтин Барташевич і Гурген Тонунц. Радянські намагаються їх відмовити - полетите пізніше, коли планети зручніше вибудуються.

Та ж ні, гамериканці спішать, аби випередити "совітів". І, звісно, вляпуються в біду (їх корабель починає падати на сонце). Отут благородні радянські люди й приходять їм на допомогу, не зайвий раз демонструючи переваги радянського способу життя і нашинського морального кодексу.

Головне, що викликає інтерес у фільмі, це показ космічної техніки. Художник ЮРІЙ ШВЕЦЬ (почав опановувати «кінокосмос» ще у 1930-ті) у суголосній праці з оператором МИКОЛОЮ КУЛЬЧИЦЬКИМ, продемонстрував просто видатний клас - перед нами справді космічна техніка майбутнього, естетика майбутнього. По суті справи, Юрій Швець і вся творча бригада фільму започаткували певні матриці і певну моду на зображення майбутнього. Пригадайте, скажімо, знаменитий фільм Стенлі Кубрика "Космічна одіссея 2001 року" (1968) - враження, що його творці багато чого просто запозичили з українського фільму...

До речі, 1962 року у США вийшла картина "Битва за межами Сонця/ Battle Beyond the Sun" режисера Роджера Кормана. Як сказано в американській статті у Вікіпедії Корман купив фільм "Небо кличе" для поширення у США (себто для прокату?!), одначе вчинив, м'яко кажучи, дуже дивно. Він найняв молодого студента кіношколи Френсіса Форда Копполу (так, майбутнього постановника «Хрещеного батька» і «Апокаліпсису сьогодні») і дав йому завдання американізувати фільм.

Що зробив студент Коппола? Включив абсолютну більшість епізодів українського фільму до нібито нового американського (відтак в титрах значаться американські актори, яких і близько немає в кадрі). Крім того, Коппола зняв кілька епізодів з нібито марсіанського життя - перед глядачами постають такі собі монстри...

Крім того, події фільму перенесено у 1997 рік. Після атомної війни напівпоруйнований світ ділиться на Північ і Південь, які змагаються між собою у завоюванні космосу. На завершення сторони приходять до ідеї примирення - аби не знищити світ доконче. У фіналі все так, як у картині киян: астронавти повертаються на Землю, де їх радісно зустрічають схвильовані маси - тільки, звісна річ, радянських прапорів немає.

Цього фільму, звісно у фільмографії Копполи ви не знайдете. Учнівська робота з використанням, і отаким безцеремонним, матеріалу чужої кінострічки. Ну, завдання таке було - в часи, коли про авторське право навіть в Гамериці мали доволі своєрідне уявлення. Як, власне, і в СРСР. Але ж навчився чогось студент, факт!

Ця історія мала своє продовження. Епізоди фільму «Небо кличе» з космічної станції було включено до іншого американського фільму - «Мандрівка на доісторичну планету» (1965, за продюсерства того ж таки Роджера Кормана). Само по собі це визнання першості і авторитетності образу майбутнього, запропонованого українськими кінематографістами.

Більше див. текст моєї статті у газеті "ДЕНЬ" - https://day.kyiv.ua/.../dopomozhit-my-padayemo-na-sonce

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach