f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ВОНИ БУЛИ ДІТЬМИ В ЧАСИ ГОЛОДОМОРУ. ЇХНЯ ПАМ"ЯТЬ ЖИВА... ЯК І ПАМ"ЯТЬ ПРО НИХ...

28.11.2020

Sergiy Trymbach 

НСКУ, Українська кіноакадемія

12 літ тому глядачі уперше побачили фільм "ЖИВІ" (2008) Сергія Буковського. Про британського журналіста Гарета Джонса, який марне прагнув звернути увагу західних урядів на те, що відбувалося в Україні у 1932-33 роках. Про селянських дітей, які на схилі віку виступають у ролі свідків...

У їхніх батьків одібрали все. Селян, що жили і працювали на найродючіших у світі ґрунтах, було віддано на поталу голоду й повільної смерті. З тих, хто уцілів, формували армію рабів…

Лише тепер ці люди оповідають про пережите. Про те, як їх батьків погнали у «світле майбуття». Як забирали останнє. Як вимирали села. Як вони лишилися жити… «Краще б ми не народжувалися…», — говорить один із свідків.

Серед свідків (сьогодні вони вже свідчать на судах небесних) і дорогий моєму серцю Федір Миколайович Плотнір (1918-2011), краєзнавець з Нової Праги на Кіровоградщині (див., скажімо, розмову з ним світлої пам"яті Володимира Панченка у газеті "День" - https://day.kyiv.ua/.../istoriya.../plutarh-iz-novoyi-pragi). Плотнір належав до простого селянського роду, а насправді це і є українська аристократія. Скільки він знав і скільки подробиць минулого він дослідив... І як вільно, незашорено мислив!

Коли ми знімали його, він уже дуже погано бачив і так само погано чув. Але! "Це ж Лев Толстой!"- вигукнув Сергій Буковський, коли я уперше показав йому фото Плотніра. Так і є, так і є...

Їх уже немає, їхні душі повідлітали, одна за одною, у кращі світи. Де не виморюють голодом, де світло завжди перемагає пітьму. Чому, чому у житті земному так багато пітьми, чому вона є такою переможною? Їх уже немає, їхні душі повідлітали, одна за одною, у кращі світи. Де не виморюють голодом, де світло завжди перемагає пітьму. Чому, чому у житті земному так багато пітьми, чому вона є такою переможною? Пам"ятаймо їх, пам"ятаймо! Бо інакше пітьма тут назавжди... Їх уже немає, їхні душі повідлітали, одна за одною, у кращі світи. Де не виморюють голодом, де світло завжди перемагає пітьму. Чому, чому у житті земному так багато пітьми, чому вона є такою переможною?

Пам"ятаймо їх, пам"ятаймо! Бо інакше пітьма тут назавжди...

Далі:

На фото: Кадри з фільму "Живі" Сергія Буковського

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach

Фільм ЖИВІ, 2008 р.

https://www.youtube.com/watch?v=h_R70mSFiH8&t=165s