f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ЗАЯВА СЕКРЕТАРІАТУ ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ

18.10.2020

Підсумки 14 конкурсу (пітчингу) кінопроєктів викликали велику стурбованість і навіть обурення значної частини української кіноспільноти. Ми поділяємо негативну оцінку того, що сталося. Рада з підтримки кінематографії (попри те, що в її складі поважані нами професіонали) та Держкіно України в цілому продемонстрували зневагу до демократичних процедур проведення творчих конкурсів, до принципу змагальності як такого. Зміна правил, умов конкурсу уже по його закінченні узагалі не витримує жодної критики.

Зруйновано може найдорожче - довіра кіноспільноти, у тому числі довіра зарубіжних партнерів. А головне - випрозорилась мета тих трансформацій в кіноіндустрії, які розпочалися з появою у Держкіно України її нинішньої очільниці Марини Кудерчук. На прицілі практично усе досягнуте за останні 7-8 років, коли постала, опісля двох десятиліть негацій і нищення, національна кіноіндустрія, національна кінокультура.

Нині виглядає так, що усі ці завоювання підлягають дискредитації, натомість пропонується поставити на конвейєр убогу, зденаціоналізовану і деінтелектуалізовану, продукцію - нібито в інтересах масової аудиторії. Звісно, що ця мета одверто не прокламується, але обриси її стають все очевиднішими (у підсумках 14-го пітчингу зокрема).

Перше, що треба, за нашим переконанням, - звільнити пані Кудерчук із займаної посади, яку вона обійняла у доволі непрозоро-загадковий спосіб. Ще у червні ми зверталися до керівництва держави (лист за підписом 22 кінематографістів до Президента та прем’єр-міністра України) з такою пропозицією, одначе нас не було удостоєно навіть бюрократичної відписки. Тільки тоді, коли Держкіно очолить людина справді професійна і незалежна, ця інституція поверне собі суб’єктність і здатність визначати стратегію й тактику державної (державницької, а не постколоніальної!) політики у сфері екранних мистецтв.

Друге. Треба зберегти незалежність Ради з підтримки кінематографії. За півроку відбудеться ротація її складу і є велика небезпека, що до неї зайдуть керовані іззовні і до того ж малопрофесійні особи.

Третє. Зміни у самій процедурі проведення конкурсу (пітчингу) кінопроєктів необхідні, зокрема у механізмі добору експертів. Є питання і щодо процедури участі в конкурсі державних кіностудій - було б доцільно запропонувати зміни, які б унеможливили фактично периферійний, на сьогодні, статус таких студій.

Ми не вимагаємо цілковитого перегляду результатів пітчингу, бо не хочемо чвар і розбрату серед самих кінематографістів. Однак зміни усе ж варто зробити - передусім щодо проєктів, які дістали високу оцінку експертів і мають очевидний культурницький і власне світоглядний потенціал.

Ситуація покликує до перегляду і уточнення самої тактики (про стратегію, на жаль, говорити поки що не доводиться) розвитку кіноіндустрії, тих моральних засад, на яких вона вибудувана. Бо загроза того, що продемонстровані нині методи псевдозмагальності і непрозорості у прийнятті рішень отримають стабільну прописку на нашому кінопросторі, є надто очевидною.

Закликаємо усю кіноспільноту, передусім громадські організації до єдності і скоординованості дій. Бо ж інакше програємо. А головне - програє наша культура, у програші буде сама Україна.

Секретаріат правління Національної спілки кінематографістів України

9 жовтня 2020 р.