f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ПРО БЄСОВ, ПРО УКРАЇНСЬКУ АТЛАНТИДУ І ВЕЧЕРЮ В АМЕРИЦІ

05.10.2020

Sergiy Trymbach

НСКУ, Українська кіноакадемія

https://www.facebook.com/sergiy.trymbach

Учора завершився 11-й ОДЕСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ. Як і належить за нинішніх умов він відбувався в он-лайн форматі. Одначе всі інші фестивальні правила були дотримані…

Програму оцінювали не тільки журі, а й глядачі. У міжнародному конкурсі журі присудило Гран-прі картині «ВЕЧЕРЯ В АМЕРИЦІ» (реж. Адам Ремейєр, США). Такий собі присмерковий гумор про панк-музиканта, котрий разом зі своєю фанаткою рушає (тікаючи від поліцейських переслідувань) у мандри провінційною Гамерикою. Країною, яка у фільмі аж ніяк не виглядає великою, лідером світу - швидше це про фальшиві цінності, яким ціна долар у базарний день…

Найкращим фільмом визнано українську стрічку «АТЛАНТИДА» (реж. Валентин Васянович). Картина - один із переможців минулорічного Венеційського кінофестивалю, цьогоріч її висунуто, від України, на здобуття «Оскара» в номінації Кращий фільм іноземною мовою. Уже це вартує того, аби її подивитись (у прокаті вона з»явиться рівно за місяць).

Ну і це просто фільм видатного світового класу. З надзвичайно продуманою, вивіреною до останнього екранного міліметра, образною системою. Надтрагічна картина українського буття, яким воно може постати уже за 5 літ (події стрічки розгортаються 2025 року). Війна закінчилась - не забудьте. Забути не можна: випалена земля, убита, прошита мінами й людськими трупами. Героїня фільму за освітою археолог, працює майже за професією: дістає останки людські з-під землі. У якомусь сенсі досліджує за кістками дотеперішню цивілізацію, оту саму Атлантиду, від якої не лишилось нічого живого. Окрім кількох людей…

А ще в одному сенсі, можливо й не передбаченому автором стрічки, його витвір вписується у ряд фільмів, який починається Довженковою «Землею» (початки руйнації Українського Космосу), а продовжується «Криницею для спраглих» Юрія Іллєнка, яку в середині 1960-х схарапуджені чиновники заховали кудись подалі (українське село, занесене пісками і забуттям)…

Кращим українським повнометражним фільмом (у конкурсі національних стрічок) журі визнало кінострічку «Бєс» Єгора Трояновського. Вражаюча оповідь про батька з-під Маріуполя, який втратив на війні у Донбасі свого сина. Найімовірніше від руки російського бойовика Безлера, або ж Бєса… Старий батько працює немов ціла тобі дослідницька опер-група. Його метою, бодай і малодосяжною, є вийти на того Бєса, знищити його…

ОМКФ завершився цілком успішно, з чим можна привітати фестивальну команду. Ознайомлення з конкурсною і позаконкурсною програмою (скажімо, ретроспективою знаменитого шведа Роя Андерсона) можна продовжити ще упродовж цього тижня. В режимі он-лайн, звичайно.