КОРУ ЦЕРЕТЕЛІ ДО ПАРАДЖАНОВА ПРИВІВ ДІЛЬНИЧИЙ МІЛІЦІОНЕР
15.08.2020
15 СЕРПНЯ ЗНАМЕНИТА ГРУЗИНСЬКА КІНОЗНАВИЦЯ КОРА ЦЕРЕТЕЛІ ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ - ЮВІЛЕЙНИЙ НАЙЩИРІШІ ВІТАННЯ КОРІ ДАВИДІВНІ!!
КОРА ЦЕРЕТЕЛІ - серед найвідоміших кінознавців Грузії та СРСР, усього пострадянського кінопростору. Народилась і виросла в Тбілісі, два роки тому побачила світ її книга "Мне Тифлис горбатый снится" - автобіографічна. Там є такі рядки:
"Вспоминая свое тбилисское детство, пытаюсь понять, из чего же была соткана та особенная, щедрая и яркая, полнота жизни, тот несравненный, теплый «уют бытия», которым была пропитана атмосфера города, улицы, двора, дома. Жизнь моей семьи была подключена к кровеносной системе города, с его многообразным, постоянным, ежедневным человеческим общением. Тут Тбилиси не знал себе равных. День, когда к нам в дом не заходили бы родственники, гости или соседи и стол накрывался только для членов семьи, мне трудно припомнить. Бабушка моя такого «черного дня» просто не вынесла бы...".
Не доводиться дивуватись, що КОРА ЦЕРЕТЕЛІ легко погодилась на пропозицію іншого корінного тбілісця, СЕРГІЯ ПАРАДЖАНОВА, щодо співпраці. На початку 1980-х, опісля відбування ув"язнення в таборах, кінорежисер повернувся у місто свого дитинства і юності. Далі було ось що (у викладі Кори Церетелі):
"Один мой друг как-то говорит: «Кора, с тобой хочет встретиться Параджанов». Я отвечаю: «Отлично, давайте сегодня». И слышу в ответ: «Нет, сегодня нельзя. Он сказал, что пришлет к тебе гонца». Гонцом почему-то был выбран участковый милиционер, который и привел меня к Параджанову. Тот стал показывать мне свои наброски, рисунки, листы сценариев к непоставленным фильмам, а в конце заявил не терпящим возражений тоном: «Я хочу, чтобы вы занимались моим творчеством». И я, конечно, согласилась.
К тому времени я была довольно авторитетным критиком, у меня была колонка в газете, я вела лекторий в кинотеатре «Иллюзион». Мы еще не были близко знакомы, но Параджанов приводил съемочную группу в полном составе на все фильмы Пазолини в этом лектории. Сам стоял в дверях и смотрел, чтобы никто не сбежал ни с просмотра, ни с лекции...".
Вісім останніх років життя Параджанова ЦЕРЕТЕЛІ часто перебувала поруч нього, зокрема супроводжуючи його у зарубіжних поїздках, коли це стало можливим. Він називав її "мій особистий кінознавець"...
По смерті Параджанова КОРА ЦЕРЕТЕЛІ зробила дуже багато для вивчення, збереження і видання (передусім сценаріїв) спадщини Параджанова.
Назву також книгу "Коллаж на фоне автопортрета. Жизнь – игра [Текст]: [воспоминания о Сергее Параджанове : сборник / авт. идеи, предисл., коммент. и сост. К. Д. Церетели]. – Нижний Новгород : ДЕКОМ, 2005. Тут зібрано чимало матеріалів, що розкривають життя і творчість одного з геніїв кіно.
У фільмі українського режисера Романа Ширмана "Небезпечно вільна людина" (про Сергія Параджанова, його життя, міф того життя, який він сам і витворював) найбільше згадує великого режисера саме КОРА ЦЕРЕТЕЛІ - надзвичайно цікаво!
Подивіться самі: https://nextfilm.io.ua/v4c9cbdc7b214ce050e685ef836a46656
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія