f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Згадаємо народного артиста України Сергія РОМАНЮКА!

16.04.2020

Мирослав Бойчук

https://www.facebook.com/BMPKINO

Якось тихо і не помітно, під короновірусною метушнею та загальнодержавницьким "пАкращенням" минула перша річниця з того дня, коли з нами не стало нашого талановитого земляка, Народного артиста України Сергія Романюка.

Навіть Інтернетпавутина на запит "1 річниця смерті Сергія Романюка" видає пощені-перепощені публікації ще того дня, коли актор відійшов від нас. На тій невеселій хвилі вирішив опрацювати та доповнити хоча б Вікіпедійну пам`ять Сергія Дмитровича... бо вже зовсім куценько та сторінка виглядала. На кшталт "Народився, перехрестився тай помер" (якщо не зважати на "гоноровий" список фільмів, в яких актор знявся)...

Вшанування актора

28 грудня 2019 в Івано-Франківську на розі одного із будинків, неподалік якого проживав свої останні роки актор, за ініціативи його франківських друзів режисера-документаліста Мирослава Бойчука, журналіста Богдана Кучера та голови Івано-Франківського осередку документалістів України Юліана Яковини було відкрито пам`ятну дошку Сергієві Романюку.

Згодом, в одній із публікацій з цього приводу під заголовком "Ми з Богданом Кучером носили голодуючому Сергієві Романюку мішки з картоплею...", Мирослав Бойчук написав:

"...За одну ніч, ніби натякаючи на життєві незгоди останніх років Сергія, погода в обласному ценрі повернулась з майже літньої на по-справжньому зимову,- з вітром, холоднечею та снігом.

Зважаючи на творчу потужність актора зауважу, що на відкриття Дошки Вшанування прийшло всього 2-3 десятки людей... Кілька друзів, чиновники, журналісти, священники, театрали і... жодної людини від найближчої родини... Хоча головний організатор встановлення пам'ятного знака та модератор цього дійства, - Станіслав Козлов, напередодні телефоном отримав усне підтвердження їх участі в урочистостях. Мене, людини яка останніх три роки була поруч із Сергієм, і яка на власні очі бачила ту злиденність, в якій жив видатний актор - це особливо пригнітило. Знімав на відео цю подію, слухав виступаючих і розумів, що історія життя Романюка, особливо його останніх років, для сучасної України швидше правило, ніж вийняток.

Частково на це ж делікатно натякнув у своєму виступі і заслужений журналіст України Богдан Кучер, згадуючи про те, як ми з ним носили голодуючому Сергієві мішки з картоплею, морквою та буряком. Можливо, такого роду благодійність і спонукала видатного актора назвати нас з Богданом його найближчими друзями...

Доречі, на прощальній панахиді Романюка, таке моє одкровення образило одного із київських його друзів. Визнаю, що був не зовсім правий: треба було висловитись не загально "друг", а більш конкретно "Івано-Франківський друг". Популярные игры на https://vulkanplatinum-game.com заходи играй.

І все ж, як би там не було, але життя продовжується. Тож радіємо тому, що є і сподіваємося на краще. Саме з такими почуттями і надією ми з Богданом Кучером у своїх зверненнях до присутніх висловили впевненість у тому, що пам'ять про Сергія Романюка продовжиться у документальному фільмі про видатного актора. Впевнений - фільм вийде цікавим і повчальним. Адже у нас є ексклюзивні зйомки оснанніх років нашого земляка з не стандартними висловами та думками людини, яка прожила цікаве і не легке життя, особистості, яка пройшла "вогонь, воду та мідні труби"...

https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=ZJLgvKS1n0M&feature=emb_logo

https://www.youtube.com/watch?v=ov2cJDH3UPU

Оренда кінозалів Будинку кіна

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно!

До уваги членів НСКУ та відвідувачів Будинку кіно! У зв’язку з розпорядженням Київської міської державної адміністрації щодо протидії поширенню коронавірусу, всі творчі заходи Будинку кіно з 12 березня 2020 р. переносяться на інші терміни. Стежте за інформацією.