f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Січневі спогади. Згадуємо кінорежисера Тимофія ЛЕВЧУКА

21.01.2022

Тимофій Васильович ЛЕВЧУК - (6 (19) січня 1912, Бистріївка, Верхівнянська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 14 грудня 1998, Київ, Україна) — український кінорежисер, педагог. Батько української мистецтвознавиці Лариси Левчук і тесть кінорежисера Григорія Кохана. Депутат Верховної Ради УРСР 6—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1990 роках.

Фільмографія

Народний артист УРСР (з 1969 року), Народний артист СРСР (з 1972 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1971; за кінострічку «Родина Коцюбинських»). Нагороджений двома орденам Леніна (30.05.1978,), орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Левчук_Тимофій_Васильович

Киянка

https://www.youtube.com/watch?v=TUJyyqRiXWo

Згадаємо... 19 січня 2012 року біля столичного Будинку кіно зібралася кінематографічна громадськість з нагоди відкриття меморіальної дошки українському режисерові Тимофієві Левчуку. Якраз цього дня знаному режисеру виповнювалося рівно 100 років. Тимофій Левчук був провідною фігурою радянського періоду українського кіно –народний артист УРСР (1969), народний артист СРСР (1972), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Як режисер, він зняв чимало фільмів, серед яких «Іван Франко» (1956), «Помилка Оноре де Бальзака» (1968), «Родина Коцюбинських» (1970), «Дума про Ковпака» (1975) та інші.


Він довгі роки очолював Спілку кінематографістів України. Та й Будинок кіно і сама Спілка, яка в ньому міститься, були великою мірою дітищем Т. Левчука...

У 1934 році закінчив режисерський факультет Київського державного інституту кіноінженерів. З 1935 року — асистент режисера, з 1945 року — режисер Київської кіностудії. Працював в групах Івана Кавалерідзе («Перекоп», «Коліївщина», «Прометей») і Володимира Брауна («Блакитні дороги»). Учасник радянсько-німецької війни. Член ВКП(б) з 1942 року.

Далі:

https://www.facebook.com/klominska/posts/2706881972758646

З початку 1950-х років знімав ігрові фільми на кіностудії імені О. Довженка, був режисером дубляжу на українську мову, автором документальних фільмів. Від 1960 року викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (з 1970 року — професор). З 1963 по 1987 рік був 1-м секретарам Спілки кінематографістів УРСР, від 1965 року — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР.

Закон Антарктиди. Робочі моменти

https://www.youtube.com/watch?v=pVbfzF4A1WQ

Лариса ЛЕВЧУК: «Монумента із себе батько ніколи не робив»

До свого століття, яке завершується саме на Водохреще, визначний український кінорежисер Тимофій Левчук не дожив тринадцять років. Та можна відчути його присутність у власній епосі, відімкнувши її, немов ключами від помешкання, які колись не боялися залишати під килимком перед порогом, своєрідними кодами. Щоб дізнатися, яким цей чоловік був бійцем на війні, фронтовими дорогами якої пройшов від найпершого дня до останнього, досить назвати дві з його 14 бойових нагород — орден Червоної Зірки і медаль «За відвагу». Щоб уявити, якою особистістю був у кіно, — досить кількох назв із 25 знятих ним кінострічок: «У степах України», «Іван Франко», «Закон Антарктиди», «Два роки над прірвою», «Помилка Оноре де Бальзака», «Родина Коцюбинських», «Довга дорога в короткий день», «Дума про Ковпака», «Від Бугу до Вісли», «Війна»...

Дума про Ковпака

https://www.youtube.com/watch?v=u8eK9T3jA6k

Далі:

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/larisa-levchuk-monumenta-iz-sebe-batko-nikoli-ne-r/

Помилка Оноре де-Бальзака 1968 . До 220-річчя письменника

https://www.youtube.com/watch?v=GShs-ovR_9w