f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

90 ЛІТ ТОМУ, 25 ЛЮТОГО 1929-го, НА ЕКРАНИ КИЄВА ВИЙШОВ ФІЛЬМ "АРСЕНАЛ" ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

01.03.2019

В «АРСЕНАЛІ» добре простежуються впливи німецького експресіонізму, і не тільки у пластиці (за камерою стояв геніальний оператор Данило Демуцький), а й в образній сюжетиці – упокорення людини, а власне людської маси гіпнотичній сторонній силі (досить пригадати “Кабінет доктора Калігарі” Роберта Віне та “Доктор Мабузе – гравець” Фріца Ланге).
В “Арсеналі” маємо в чомусь близьку екранну реальність – завороженість персонажів, що рухаються назустріч невідворотній смерті. Цей сомнамбулічний стан фіксується автором від самого початку фільму (українське село часів Першої світової). Власне, катастрофа поїзда є знаком пробудження. Прагнення перейти у новий стан, досі неусвідомлене, набуває нових рис: у постаті Тимоша. Затим, у наступному Довженковому фільмі, “Земля”, буде ще один в”їзд героя в населений пункт – цього разу на тракторі.
Зафіксуймо певну послідовність. “Звенигора”: в фіналі герої рушають у поки що незвідане майбутнє на поїзді. “Арсенал”: цей мотив дістає певного розвитку, просування – в”їзд до міста є амбівалентним, він і катастрофічний, погибельний, і такий, що є вихідною точкою нового життя, нового, уже осмисленого, вільного від якогось вселенського гіпнотичного впливу. Тут своєрідне переломлення експресіоністських мотивів – світ постає завороженим, підвладним чужій, паралізуючій волі. То було провістям майбутніх лих, коли велетенські маси людей буде придушено тоталітарною волею – цю еволюцію опише потім у своїй книзі “Від Калігарі до Гітлера” (1947) Зігфрід Кракауер. І, нарешті, “Земля”: герой в”їжджає на тракторі в село і зусилля більшовицького месії не минають надаремно, починається нове, краще, гармонійніше життя. І хоча, згідно неписаних законів, месія має загинути, та дух його безсмертний і він, що називається, “вдихає полум”я” у кріпкі тіла новітніх людей. Майже Ренесанс, Відродження – і це вже не гра, це – реальність. Принаймні для автора.
Мотив зачаклованості в “Арсеналі” зникає не відразу. Після епізоду залізничної катастрофи бачимо промовисто експресіоністичні плани з жінками, до яких вертають з війни їхні чоловіки. У кожного з них законне питання від побаченої на жіночих руках дитини: хто? Хто батько? Відповіді немає, питання риторичне – у сомнамбулічному, знов-таки, стані усе відбувалося поза волею людини.

Сергій ТРИМБАЧ
26 березня, вівторок, Червоний зал КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ Художній фільм «ПАМПУШКА»

27 березня, середа, Червоний зал Художній фільм «ДІМ, ЯКИЙ ПОБУДУВАВ ДЖЕК»

28 березня, четвер, Синій зал Екран і сцена: незабутні постаті Аристократ духу – ЮРІЙ ЛАВРОВ