f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Щире золото Гірського

15.11.2018

Дехто з моїх знайомих, коли я розповідав їм про відрядження до м. Гірське та м. Золоте, уявляли якісь екзотичні місцевості і точно не змогли б показати міста на карті. Та й я раніше ніколи не був тут. А виявилось, що ці міста знаходяться в Попаснянському районі Луганської області. І там є і гори, хоч і невеличкі (не плутати з териконами!) і золото - золоті люди, краяни, з якими нам довелось спілкуватися.

До участі у проекті «Галактика кіно» мене запросила художній керівник ТОВ «Кінематографіст» Світлана Іванівна Степаненко.  Вона розповіла нам, що ідея такої цікавої експедиції належить режисеру Валентині Андріївні Шестопаловій (документальні фільми «Де разом воювали вони» (1985), «Успіння» (1988), «Інакомислячий» (1990). Але вона тяжко захворіла і передчасно пішла в засвіти. Студія «Кінематографіст» вирішила не відмовлятися від такого цікавого проекту і довести почате до завершення. Світлана Іванівна  доручила мені створити творчу групу, до якої я й заохотив своїх давніх друзів та товаришів по різноманітних кінематографічних експедиціях. Першим на пропозицію пристав заслужений артист України Юрій Рудченко, актор добре знаний в найдальших куточках України – його пізнають і в потягу, і на блокпостах, і в офіційних установах, і на творчих зустрічах. Нам навіть дорікали «Щось ми його знаємо, а вас ні?» На що у нас була готова відповідь: «Бо ми всі знаходимось по інший бік камери, а він в кадрі один». Технічним забезпеченням, відео та фотозйомкою опікувались відомий режиссер, оператор, педагог Сергій Марченко та його син Андрій.

По прибутті всієї нашої групи до м. Лисичанська (бо до Попасної зараз немає прямого потяга) на вокзалі нас зустрів веселий чоловік з фотоапаратом – директор Школи мистецтв м. Гірське Сергій Царицанський . Він розповів, що до нашого приїзду замовили гарну погоду – дійсно на вулиці  у весінньому сонці буяло бабине літо - і транспорт. Таки так, нас чекав чудовий сучасний автомобіль з веселим водієм Денисом.


Отож – наш шлях лежить на Попасну. Проїхали блокпост. Минули червону, зелену, заїхали в сіру зону… А сонце світить всюди однаково…Воно не знає, що за кілька кілометрів лінія розмежування та війна…

Дороги не дуже… Як всюди. Але техніка працює, ремонтують, колись буде краще.

При в’їзді до райцентру великий плакат  на якому написано:

«Вас вітає українське місто Попасна - місто залізничників, місто гостинних та порядних людей. Ми завжди відкриті для співпраці. Ласкаво просимо! У нас заборонено: смітити, лаятись, давати хабарі! Заборонено сепаратизм – наслідки жахливі, перевірено на собі. Міська рада».


Центр міста ошатний, прибраний. Перед нами повільно проїхали кілька машин ОБСЄ. Зрозуміло, прифронтове місто. Потім ми ще не раз зустрічали їх в різних місцях. Отож, міжнародний контроль бачили в дії.

Біля Попаснянської Школи мистецтв нас вже чекали. Знайомимося з керівником апарату Попаснянської військово-цивільної адміністрації Вікторією Поповою, заступником начальника відділу освіти Попаснянської ВЦА Валентиною Шулік, в.о. директора  Школи мистецтв Оленою Житяковою. Бачимо доглянуті класи та зали школи, заглядаємо на уроки, а група фільмує репетицію найменших танцюристів. Після цікавої екскурсії виходимо зробити спільне фото біля школи. Раптом як гухне десь в далині… Звідки грім серед ясного неба?

- Ми вже звикли. Щодня так. Сепаратисти луплять в наш бік, а де вже впаде… Ніхто не знає.

Далі мета нашої подорожі, м. Гірське, філіал Попаснянської Школи мистецтв.

Зустрічають нас заступник Голови міської ради Олексій Невечеря та директор школи Сергій Царицанський.  Будинок школи гарний, нещодавно відремонтований. Чудові класи, зала, завтра тут має відбутися наша зустріч зі школярами.

За задумом організаторів ми плануємо провести майстер-класи зі старшокласниками і допомогти  організувати аматорський гурток-кіностудію при школі.

Наступного дня збираємось в залі. Вона заповнена молоддю. Всім цікаво. Нам потім не раз казали: «Дякуємо вам! Було дуже цікаво! До нас сюди рідко хто приїздить». Розпочинаємо спілкуватись, знайомимося. Майстер-клас зі сценарної майстерності проводить Владислав Таранюк, з режисерської – Сергій Марченко, з операторської – Андрій Марченко. Найбільше пожвавлення викликав майстер–клас з акторської майстерності Юрія Рудченка, воно й зрозуміло - за двадцять років «Золотий Гусак» зазирнув в найвідаленіші куточки  країни, туди, де є телевізори. В процесі спілкування показано фрагменти фільмів, які були створені членами творчої групи.

Митці розповіли про цілі та задачі проекту «Галактика кіно», який проходить під егідою та за сприяння Українського культурного фонду. Адже стратегія розвитку кіногалузі України передбачає поширення знань про вітчизняний кінематограф, особливо серед творчої молоді, яка цікавиться і прагне працювати над створенням аматорського кіно. Та й в технічному плані для зйомок зараз не потрібно складного кінообладнання, для аматорів-початківців вистачить фотоаппарата та навіть мобілки. Головне – аби було палке бажання!

Ми розповіли школярам про фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія», який вже тринадцять років проходить в м. Херсоні і є офіційним представником України на Міжнародному фестивалі UNICA, який діє під егідою ЮНЕСКО. На фестивалі UNICA є конкурс «Однохвилинний фільм». Започаткували такий конкурс і на «Кінокімерії» і, що особливо цікаво, однохвилинка аматора з Херсонщини Андрія Богуна здобула на UNICA золото! Так що є реальна перспектива для креативних кіноаматорів, попаснянщини зокрема.

Після закінчення першого дня зустрічі ми розповіли про плани на наступний день, попросили школярів підготувати ідеї щодо однохвилинних фільмів, продумати питання, які вони, зможуть поставити під час інтерв’ю з вчителями, рідними, своїм товаришами.

Наступного дня дев’ятикласниця Катя Шандура підготувала сценарій ігрово короткометражного фільму «Будемо знайомитись». Вона сама зіграла вчительку і відібрала для участі в зйомках чотирнадцять своїх  друзів. Цей фільм, про те, як народжується перший фільм аматорської студії м. Гірське, по кількох репетиціях нами і був знятий.


По закінченні зустрічі нами було передано Оксані Іскрі, директору міської дитячої бібліотеки ювілейний комплект фільмів Івана Миколайчука, кільканадцять примірників окремого видання його сценарію написаного разом з французькою актрисою Еліан Сабате «Острів сліз», книжки та журнали кінематографічної тематики, художню літературу. Відкриттям для наших слухачів був журнал «КіноТеатр» підбірку яких передала головний редактор журналу Лариса Брюховецька. Цікаве співпадіння – в останньому номері журналу велика стаття про актора Юрія Рудченка! Також початок кінематографічної бібліотечки склали книжки подаровані Ларисою Іванівною. Особливою родзинкою були книги режисерів Михайла Іллєнка «Кіно. Шпора для абітурієнтів» та Романа Ширмана «Алхімія режисури. Майстер-клас» з автографами!

Фотографуємось на память з учасниками нашої зустрічі. Трохи сумно. Нас запрошують приїздити ще. Ми щиро обіяємо. Ну якщо не ми, то, можливо, наші коллеги. Обов'язково! Запрошуйте на прем’єри вже ваших фільмів!

А ми рушаємо на Київ. У нас багато вражень, цікавих спогадів, фотографій та відзнятого матеріалу. Ну що ж, наш фільм ми змонтуємо раніше перших ластівок в аматорському кіно наших молодших друзів.

Ми дуже сподіваємось, що посіяли те золоте зерно любові до українського кіна в душі золотої молоді луганщини і воно обов’язково проросте таким потрібним для нас кіноаматорством – участю в загальноукраїнському проекті  «Люби і знай свій рідний край»!

 

Владислав Таранюк,

член Національної спілки кінематографістів України,

режиссер, сценарист, письменник

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»